Горуцько

 На схід від Мединич були села: Горуцько, Більче, Коросниця та Криниця. Кожне з тих сіл мало інший характер, з огляду на склад населення, звичаї та ношу. До 1935 року кожне з тих сіл мало свою невеличку автономію з війтом на чолі. По 1935 році села мали тільки солтисів, а війт був лише в Горуцьку для Більча і Криниці.

Горуцько - це гарне село над Дністром. В 1939 р. числило понад 2,000 населення. За усною традицією село було засноване в 16-тім столітті. Перші мешканці - мали бути татарські полонені. Населення Горуцька відрізнялося від населення інших довколишніх сіл. Молодь Горуцька була знана зі своєю войовничості. Майже кожна забава кінчалася бійкою. В 1934 або 1935 р. почали будувати в Горуцьку нову школу. Закінчили будову 1939 року. Школа мурована на три поверхи. Чотири осібні обширні приміщення для навчання і канцелірія. Крім цього осібне помешкання для директора школи з чотирьох кімнат. На третьому поверсі були мешкання для учителів. Школа була чотириклясова - утравістична, хоч не було поляків. Жидів було дві або чотири родини.

Коли я приїхав до Горуцька з призначенням вчити - це було восени 1928 року, застав директора школи Михайла Антоновича і вчительку Юлію Понелівну. По якімсь часі призначено ще одну вчительку Катрусю Цибенко. Священником села Горуцько був тоді старенький о. декан Олександр Гавда. Церква невелика, мурована. Люди були побожні, церква була завжди в неділі чи свята переповнена. Всі люди шанували свій обряд, мали гарні різдв'яні та великодні звичаї. Власник коршми мусів її ліквідувати, бо люди зорганізовано заложили кооперативу, яка дуже добре розвивалася, аж до приходу большевиків, восени, 1939 р.

Джерело: "Інж. д-р Р. Шехович"

Hosting Ukraine