Хутір Лісові

 Хутiр біля витоків безіменного допливу р. Летнянки, за 0,4 км на схід від Гаїв-Нижніх, за 17 км на південний схід від Дрогобича. Побутує надана чиновниками назва: вулиця Вишнева. Назву виводять від того, що колись хутір був розташований у ліci. Про його жителів казали: "лісові люди", "лісові". Ця назва закріпилась за хутором. Biд колишнього лісу залишилась його східна часті трунтами володів Федь Бойко. У 2007 р. проживало 8 осіб, з них 7 пенсіонерів. За СССР, за України хутір належить до складу Гаїв-Нижніх, Нижньогаївської сільської ради.

Землями користувався колгоси у Гаях-Нижніх. Загальна площа земельних угідь - 5,3 га. До церкви жителі ходять у Гаї-Нижні. Дiти навчаються у Нижньогаївській школі. На околиці лісу біля хутора знаходилась могила двох невідомих воїнів УПА. Після здобуття незалежності України Дрогобицька станиця Братства ОУН-УПА на чолі зі станичним до якої майже прилягає хутір. Межує з селами Гаями-Нижніми, Бійничом. Мікротооніми: Хатчище, Гронок, Соснина, Великий Лiс, Панські Потпоки. За переказами, хутір засновано пізніше від інших хутоpів, з яких утворилось село Гаї-Нижні. Однак стародавній мікротопонім Гронок, топоніми з основою Грин-, Грін-, Грун-, у яких проглядається назва народу угрів, може вказувати на мадярський слід в історії хутора X ст.

Збереглось давне городище за 2 км на схід від хутора. Селяни займались рільництвом, тваринництвом. До 1939 р. налічувалось 16 хат, проживало понад 100 осіб, всі українці. На полях Гвана Рупняка, Федя Бойка, Михайла Антоняка стояли пам'ятні хрести. Найбільшими Федором Хоркавцівим, сільські активісти національного відродження з'ясували, що в цій могилі похований Iлля Колотило - "Данилів" з с. Болехівців і один невідомий повстанець. У 1992 р. прах месників переноховано в с. Болехівцях, а на могилі встановлено хрест. У власності селян у 2007р. було: 3 корови, 20 голів птиці. У 2007 р. постійно проживали люди в 5 хатах, стояли порожніми 2 хати. Сполучення з Дрогобичем - пiшки до Гаїв-Нижніх, далі автобусами.

Джерело: "Міста і села. Книга 1" Петро Сов'як, Ігор Шимко, Роман Пастух.

Hosting Ukraine