хутір Волостич

За пів години ходу,від центру села Рибник, по дорозі в с.Майдан,розташований хутір Волостич. За переказами старожилів,назва його походить від того,що в тому куточку видолина з трьох сторін оточена горами з яких води стикаються в одно русло,утворюють невеликий,але бурхливий потік,який вливається в річку Рибничанку.Внаслідок цього,що вода стікає з різних схилів і хутір було названо Водостік,але через століття вона на Волостич.Найвища гора,яка розположена ліворуч хутора-Опалениця, неначе стіна,вкрита зеленю хвойних лісів,височить над хутором.Внизу невелика поляна-Рубелька,ця назва походить від її власника.

 
Першими жителями хутора ще в кінці 18 ст. були Уваснікевичі,Когути,Шкити.
Із центральної дороги бере початок не широка вулиця,яка веде в тупік хутора, а там переходить в стежку,яка веде у верхи.Там же,як твердять старожили витікає з -під гори жива вода-"Нафтуся".
В тому місці,де з центральної дороги бере початок безіменна вулиця,стоїть збудована з камінних плит каплиця.Каплиця належить родині Шкитів.(Іван Шкита). В 30 х роках у верхній частині Волостича було побудовано лісничівку ,яка належала до Майданського лісництва.Першими її лісниками були Дилюнг,а перед самою Польсько-Німецькрю війною Смоляк.В 1945-1946 рр.будинок був розібрано.
 
 
Приблизно за один км. на північ від села ,на горбі Батинці існували великі кургани-могили ,що не збереглися. За переказами,колись там стояло табором військо монголо-татарського хана Батия.Можливо ці кургани були могилами його воїнів,полеглих у боях.За Австрії з с.Верхнього Синьовидного на Сколівщині прокладено вузькоколійку залізницю.Нею доправляли ліс до тартаку в Рибнику,який збудував орендар Бакенрот у 1905 р.  Був водяний млин. Від 17 ст. відомо про існування на Бруховиця,монастиря ЧСВВ,монахи якого утримували його завдяки виробництву і продажу гонту.Коли монастир згорів,власники Кропивника Нагуйовські дали грамоту від 9 травня 1706 р.на будівництво нового монастиря. Після закриття монастиря австрійською владою монахи Василіяни перейшли в Лаврійський монастир ЧСВВ і монастирські будівлі занепали.
 
З села походять:священик,педагог,редактор,видавець,громадський діяч Іван Чапельський(1850-1919); священик,учитель музики ,засновник філії Львівського Музичного інституту ім.М.Лисенка в Дрогобичі,диригент хору"Дрогобицький Боян",редактор і видавець музичного журналу"Боян",директор інституту народної творчості при УЦК у Львові, організатор конкурсу хорів Галичини у Львові в 1942р. о.Северин Сапрун(1897-1950,помер і похований у м.Парижі Франція).
 
Джерело: Любов Коршилівська
Hosting Ukraine