Липовець

Це село обросло переказами, які торкаються його назви. За одним із них, де тепер село, місцеві люди ховалися від татар у липовому гаї. До того ж, і хати свої вони будували з липового дерева, бо його найбільше було в тутешніх околицях. За іншим переказом місцевий пан дуже полюбляв це дерево за його п’янкий запах та за лікувальні властивості. Тут красували погляд липові алеї, по яких проходжувалося ясновельможне панство, поправляло своє здоров’я та насолоджувалось духм’яним запахом. Тут багато представників знатних родин, особливо жінки, лікувалися від сухот.

Знаходиться в південній частині села Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області. У 1880 році належало до Дрогобицького повіту, там було 510 жителів у селі та 10 мешканців на землях фільварку, з них 255 греко-католиків і 265 римо-католиків. Станом на 1 січня 1939 року в селі проживало 880 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 490 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв. Село належало до ґміни Рихтичі Дрогобицького повіту Львівського вооєводства.

 
До 1939 р. - частина вороблевицького маєтку графів Тарновських, яке згодом злилося з Вороблевичами. Біля села привертає погляд Гумно. Оглядини розпочинаємо з добротної мурованої церкви Введення Пресвятої Богородиці в Храм. а Це колишній костел, збудований у 1891-1914 рр. за фінансової допомоги графа Тарновського, бо в селі проживало багато поляків. У 1947 р. вони виїхали до Польщі. На їх місце прибули українці з Польщі, виселені зі своїх земель пiд час акції Bісла, і в костелі облаштували церкву, яка войовничими атейстами в 1961 р. була закрита та використовувалася . як колгосиний склад. У 1991 р. - до сторіччя початку побудови храму вона відновлена і використовується як церква. Реконструкцію зробив майстер Степан Iванішин. За пожертви громадян Ярослав та Михайло Кузики виготовили іконостас, а художники Й. тa I. Галянки розписали святиню. Нині у храмі Богослужіння проводить о. Степан Цебенко.
 
Біля храму стоїть дзвіниця, побудована у 2000 р. Під час Першої світової війни через село проходив фронт, йшли важкі ma затяжні бої, костел зазнав руйнувань, артилерійські снаряди поробили великі пробоїни. Під час відновлювальних робіт, з грошовою допомогою Яна Тарновського, обриси пробоїн виділені червоною цеглою, а кілька артилерійських гільз вмуровано у стіни. Це надало храмові особливого вигляду і своєрідного ореолу. Всередині храму милує око вітраж майстерної роботи. До церкви передано частину образів із вороблевицької мурованої церкви, зокрема, чудовий образ Матері Божої. На липовецькому цвинтарі видно надгробки із слідами пробоїн. Можливо, що це наслідки Першої та Другої свiтових воєн, проте старожили заперечили: на диво, giд час во'н ні один надгробок не зачеплено. Насправді це робота пiслявоєнних aтеїстів. Цвинтар засновано приблизно в 1906 р. 
 
 
 
Джерело: "Дрогобиччина - земля Івана Франка". Іван Фур  
Джерело: "Міста і села. Книга 1" Роман Пастух, Ігор Шимко, Петро Сов'як.
Hosting Ukraine