Локоть

Хутір у глибині Карпат, на березі р. Стрия, за 32 км на південний схід від Дрогобича. Історична назва: Лікоть. Назву виводять від слова-локот, лікоть, бо в цьому місці річка робить згин у вигляді зігнутої руки, а її русло нагадує латин ську літеру S. Тут є один із наймальовничіших карпатських краєвидiв з видом на річку і продовгуватий острів посеред неї у вигляді човна. У назві на голошують першу літеру "o". Межує з хуторами Дубиною До вжанської сільської ради, Брю ховицею Рибницької сільської ради, селами Перепростинею, Рибником. Частини хутора і мікротопоніми: Вершки, Кітлини, Батинець, Мохнаня, Луги, Завій, Жолоб, Пасіка, Горби, Папороть, Данки, Розсадник.
 
Заслуговує на увагу версія про походження назви, топонімів з основою Док-, Лох- від германського слова lauhatjan - блискати, палахкотіти. У такому разі можна припускати виникнення поселення на теренах хутора в першій половині I тисячоліття. За переказами, хутір засновано пізніше від часу перебування на цих теренах, зокрема на горі Батинці, монголо татарського війська хана Батия, можливо, в XIV-XV ст. За 600 м на північ від хутора була велика могила того періоду, а можливо, й давніша, але зрівня на із землею. Селяни займались рiльництвом, тваринництвом, ремеслами, рибальством, полюванням.
 
У 1830 р. (разом з хутором Дубиною) налічувалось 240 українців, у 1880 р. (разом з хутором Дубиною) - 295 укра їнців. До 1939 р. проживало 215 осіб: 213 українців. 2 жиди. У 2007 р. проживало 205 осіб, всі українці, з них 35 пенсіонерів. За СССР хутір належав до Новокропивницької сільської ради, за України - до Рибниць кої сільської ради. Землями користувався радгоси у Новому Кропивнику. Загальна площа земельних угідь - 80 га. Церкви не було і немає. Жителі ходять до церкви в Рибнику.
 
Джерело: "Міста і села. Книга 1." Петро Сов'як, Ігор Шимко, Роман Пастух.
 
Hosting Ukraine