Село лежить на полудневий захід від Дрогобича, в гірській околиці. Село положене в долині. Дорога перебігає через село, минаючи приходство, впадає на захід до шляху з Дрогобича до Тустанович. На південь від Модрич - місто Трускавець, на захід- Тустановичі і Губичі, на північ- ліс Туптюж і село Млинки, а на схід- Солець.
При в`їзді до Модрич, нра самій долині, з одного і другого боку дороги, великі площі. На західній площі, на горбочку,мурований дім. То була державна власність Коли почали будівництво залізниці до Трускавця,то Ярош, пізніший власник Трускавця, викупив у селян Сільця поля, через які мала проходити залізниця і заміняв їх в уряді на "Жупу".
На горбочку стояла гарна дерев`яна церковця. На захід від неї Читальня Просвіти, а через дорогу гарний будинок школи. Управителем був Василь Ісик.
На схід від церкви було приходство, зі всіми господарськими будинками.парохом, перед Першою світовою війною був отець Івановський.
У 1926 р. парохом був отець Кузик. По нім прийшов о.Юліян Слонський, що був парохом до 1944 р. До парафії Модрич належала дочірня церква в Сільці і Млинках.
Селяни незаможні. До міста до школи посилали менше дітей, ніж з Трускавця, хочдо Дрогобича їм було ближче, (близько 7 км.)
Село видало інженера Петра Леха, священника о.Харіщака Миколу, вчителів Миколу Чуклу і Хелпу.
АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГОРОДИЩА МОДРИЧІ
Городище Модричі І знаходиться в південній околиці м. Дрогобич, займає мисоподібне відгалуження південного схилу гори Тептюж. З південного та західного боку омивається р. Вишницею неподалік її впадіння в р. Тисмениця. На початку 60-х рр. ХХ ст. неподалік гирла Вишниці було споруджено дамбу, внаслідок чого в підніжжі гори утворився став, що отримав неофіційну назву “Солдатське озеро”. Територія пам’ятки належить Трускавецькому лісгоспу та відноситься до Модринецької сільської ради. Найближчий населений пункт до пам’ятки – м. Борислав (колишнє с. Губичі – нині приєднане до Борислава), територія якого розпочинається з лівого берега Вишниці. Останнім часом вдалося виявити декілька нових даних про топографію та історико-краєзнавчу передісторію місцевості, котра межує з даною пам’яткою. Сучасна назва
урочища Кіптяж, на нашу думку, є помилковою і побутує виключно на планах та картосхемах лісових угідь Дрогобицького лісництва, позначаючи таким чином квадрат N 38, який сьогодні знаходиться у підпорядкуванні Трускавецького лісгоспу. Відомо, що ці картосхеми укладались у 50-х рр. ХХ ст., тоді, ймовірно, працівниками лісгоспу була допущена банальна помилка в написанні географічної назви “Тептюж”, яку записали як “Кіптяж” і яку автоматично на поч. 90-х рр. ХХ ст. перенесли, без необхідних уточнень, в картосхему сучасного районування Дрогобицького лісництва.
Упродовж липня 2010 р. було проведено археологічні дослідження середньовічного городища “Модричі І – 2010”, яке знаходиться в урочищі Кіптяж (Тептюж) поблизу села Модричі Дрогобицького р-ну. Городище має овальну в плані форму (63×44 м) витягнуте по лінії захід-схід. Його площа близько 0, 2 га. З напільного боку городище оточене валом та ровом. Загальний перепад висоти від дна рову до вершини валу досягає 4 м. З південного боку городища, над краєм схилу простежуються залишки окопів І світової війни. Під час археологічних досліджень було закладено два розкопи та один шурф. Розкоп І мав на меті дослідити конструктивні особливості оборонної лінії городища. Для цього було закладено траншею розмірами 20×2 м з центром на вершині валу, де було залишено контрольну бровку шириною 0,3 м. Пізніше із внутрішньої сторони валу зі західного боку було розширено траншею на 2 м. Для контрольних промірів тут також
залишено бровку шириною 0,3 м. В результаті розкопок встановлено стратиграфію валу (сучасна висота – 1,9 м). Під шаром лісової підстилки (до 0,15 м) залягає світлокоричневий пухкий суглинок товщиною 0,25 – 0,45 м. Нижче знаходиться подібний за кольором шар, який відрізняється від попереднього більшою щільністю. Його товщина 0,4 – 0,9 м. Основу валу формує шар світлого суглинку товщиною до 0,5 м. Із зовнішнього боку валу виявлено тонку чорну смужку товщиною 0,01 – 0,02 м. Вона залягає на материковій основі та простежується на відстані 1,55 м від краю бровки.
Також було виявлено фрагменти обгорілих колод, які потрапили сюди внаслідок руйнування згорілих дерев’яних стін. Було закладено в східній частині городища, за 5 м від внутрішнього схилу валу. Початково це був розвідковий шурф розмірами 2×2 м, який переріс у розкоп площею 19 м2. Тут виявлено скупчення каміння середніх розмірів (0,05 – 0,15 м). Каміння формувало вимощення в один ряд підпрямокутної форми. На жаль, через погодні умови не вдалося дослідити її південно-західний край. Каміння знаходиться на глибині 0,15 – 0,25 м від сучасної поверхні. Досліджена площа вимощення становить близько 9 м2. В північному та східному напрямах від краю вимощення виявлено хаотичні розвали каміння. В північно-східному куті розкопу на глибині 0,2 – 0,4 м від сучасної поверхні було виявлено декілька фрагментів керамічного посуду (серед яких два фрагменти вінця), які попередньо можна датувати кін. ХІ – сер. ХІІІ ст. Функціональне призначення вимощення на сьогодні невідоме.Розвідковий шурф розмірами 2×2 м було закладено в центральній частині городища, 14 м на південь від краю розкопу І. Проте культурного шару тут не виявлено.
Три проби деревини (два фрагменти колод та кілька фрагментів фашини) із розкопок були передані професорові Краківської гірничо-видобувної академії Мареку Кромпцу для проведення аналізів. На сьогодні маємо результати радіовуглецевого аналізу двох проб10. 1 – фрагменти фашини були датовані 910 ± 40 років тому. Після калібрації - (95,4%) дату 1030 – 1210 рр. н. е.; 2 – фрагмент вербової колоди був датований 1080 ± 40 р.т., що дає нам по калібрації ймовір ну (95,4%) дату 880 – 1030 р. н.е.
Джерело: Миська Р, Лазорак Б. "Археологічні дослідження в урочищі Теплюж" Старожитності Дрогобиччини 2010 р.
Джерело: "Дрогобиччина- земля Івана Франка". (М.М.)
