Мразниця (Мражниця)

Про походження назви поселення Мразниця існує кілька переказів. Один із них повідомляє, що, коли взимку повіває з півдня теплий вітер, один із монахів бориславського монастиря, поглядаючи на мразницькі ліси, сповіщав свою монастирську братію: "Мраз-ниць", тобто мороз ослаб, спав ниць (до низу). Начебто й від цього пішла назва цього бойківського підгірського села. За іншим переказом, хтось із тутешніх бойків здогадався змащувати осі возів сумішшю болота з ропою, якої тут було багато. Цей винахід став швидко поширюватися серед перевізників солі. Місцеве населення таке болото називало "мражъ". Ніби дія "мазати" перетворилася в назву села, яке спочатку називалося – Мазниця, а з часом Мразниця. Інший переказ стверджує, що в місцевості Борислава в давнину існувало якесь місто зі своїми оборонними вежами.

Ще одна цікава легенда про те, як із надтисьменицьких ям-дір із сопушливою, схожою на дьоготь, масною кип’ячкою, що від непам’ятних часів із підземних жил постійно сочилася й виповнювала заглибини та рівчаки. Ніхто й гадки не мав, що колись та чорна ропа, "чорне болото" – мазниця стане людям у великій потребі. Вичерпували її з дучок-дір та везли на схід і захід як коломазь для змащування возів, аби не рипіли, не стиралися і не гнили. Від тої "чорної олії" – мазниці, якою славилося село, воно й дістало таку назву.

Мразниця (в народі також зване як Мражниця) — колишнє старовинне село, яке тепер складає частину сучасного міста Борислав. Знаходиться у південній частині сучасного міста. Свою назву воно, отримало тому, що місцеві монахи, які проживали в горах коли зранку виходили на вулицю бачили "мразь" (туман, капельки роси). Назва подібна до назви ріки у Хорватії — Мрежниці. Про древню історію цих поселень свідчать деякі топонімічні назви, а також ряд археологічних пам'ятників і історичних документів. Так, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається "Городище" (646 м), що вказує на існування тут в давнину укріпленого поселення. Таке ж поселення — городище існувало і в іншій частині міста — Мразниці. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, що розділяла їх, названа "Сторожньою". Це свідчить про її оборонне значення в минулому.

Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам — дрібномаєтним українським шляхтичам Пустомитівським та Попелям. Як і Губичі (село теж ввійшло до складу міста Борислав), було невелике, про що свідчить статистика обліку австрійських землеволодінь за 1787 рік. До кінця існування Речі Посполитої, в 70-х рр.. XVIII ст. Борислав і Мразниця були власністю брацлавського підчашника (помічник, замісник чашника) Я. Копистінского, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.

У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. Австрійська влада провела в 1787 році перепис землеволодінь. У Бориславі тоді налічувалося 55 селянських дворів, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці — 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах — 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с. Губичі — 25 дворів, корчма і церква, в Бані-Котовській — 81 двір і 2 корчми. За переписом 1900 року село займало площу 972 га, було 88 будинків, проживало 627 осіб (115 римокатоликів, 418 грекокатоликів і 94 юдеї; 115 поляків, 418 українців і 94 німці), були 75 коней, 186 голів великої рогатої худоби і 16 свиней. А на землях фільварків площею 959 га були 39 будинків і проживав 181 мешканець (Діл — 2 будинки і 6 мешканців, Мразниця — 24 і 95, Ріпне — 13 і 80), за конфесіями: 54 римокатолики, 68 грекокатоликів, 55 юдеїв і 4 інших віровизнань; етнічно: 61 німець, 67 українців і 53 поляки), було 11 коней, 31 голова великої рогатої худоби. Загалом було 1931 га угідь (з них 1910 га оподатковуваних: 82 га ріллі, 186 га лук, 62 га садів, 90 га пасовищ і 1546 га лісу).

20 травня 1930 року році Мражниця, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.

Пам'ятки архітектури - Церква Успіння Пресвятої Богородиці — храм Української греко-католицької церкви, розташований у місті Бориславі Львівській області, по вул. С. Бандери. Побудований у листопаді 1929 року.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ Московського Патріархату) — Колишній філіальний римо-католицький костел Ісуса Христа збудовано і освячено в 1934 р.

Джерело: Mraźnica // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI.