Свидник

 Знаходиться в Дрогобицькому районі Львівської області. Населення становить 260 осіб. Орган місцевого самоврядування - Східницька селищна рада. Село Свидник до адмінреформи належало Турківському району і адміністративно підпорядковувалось Ластівській сільській раді, а тепер входить у Східницьку територіальну громаду Дрогобицького району. Дорога туди пролягає через Коритище та Ластівку. Більша частина шляху – тотальне гірське бездоріжжя, зараз на даній ділянці частину дороги відремонтовано.

І хоч саме село невеличке, загублене в горах, але саме тут, в  урочищі Сигли, у серпні 1944 р. відбулась історична подія державного значення – прийняття першої Присяги вояків УПА на Турківщині. Тоді на вірність Україні присягнуло 500 упівців. Текст клятви був затверджений Великим збором УГВР, який проходив у липні в с.Сприня.  Церемонію присяги проводили шеф Головного військового штабу УПА Дмитро Грицай  (Перебийніс), командир Дрогобицької воєнної округи Іван Белейович (Дзвінчук) і генсекретар внутрішніх справ УГВР Ростислав Волошин.
 
На честь цієї події в урочищі в 2004 р. споруджено каплицю Преображення Господнього (УГКЦ) та встановлено Камінь, на якому золотом викарбовано текст Присяги добровольців.  Розташований Свидник на вис. 569 м над рівнем моря. Місцеві школярі відвідують школу у сусідньому селі Ластівка. В плачевному стані перебуває Народний дім. Час тут немовби зупинився. Та водночас у Свиднику на пагорбі височіє дуже красива церква  Покрови Пресвятої Богородиці 1902 року, належить до неоукраїнського стилю, збудована на високому мурованому фундаменті, за деякими даними є інформація, що зберігся старовинний іконостас.
 
Згідно з даними Шематизму, до 1946 р. парафія належала до Розлуцького деканату, до І світової війни – до Старосамбірського, у 1924-29 рр. – до Підбузького (на нині – Підбузький дек.) Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцька єпархія УГКЦ. У 1938 р. тут проживало 495 греко-католиків, 2 римо-католики, 17 євреїв. У час підпілля УГКЦ у Свиднику служив з 1957 р. до другого ув’язнення о. Зеновій Бандерович. Храм Покрова – дерев’яний, збудований 1902 р., до 1946 р.  – власність УГКЦ, потім – РПЦ. У період з 1968 по 1989 рр. церква була зачинена через заборону богослужінь з боку радянської влади. 1989 – РПЦ. 1992 р.  – рішення про почергове служіння у храмі не було виконане, греко-католиків не допускали до храму, тому було збудовано у 2004 р. Каплицю Преображення ГНІХ. На даний час храм Покрови Богородиці  належить ПЦУ.

 

 

 Джерело: "Міста і села. Книга 1." Петро Сов'як, Ігор Шимко, Роман Пастух.

Hosting Ukraine