Якубова Воля

Якубова Воля положена над річкою Медвежанкою, поміж двома лісами: переднім і заднім лісом. Перший належав до снятинського двора, а другий до новошицького з Самбірського повіту. Село мало разом з присілком Котички понад  300 "нумерів", сусідувало з двома селами Самбірського повіту-Дорожевом і Глинним. Про початки села існує такий переказ:

Був у наших сторонах купець на ім'я Якуб, що торгував волами й до свого інтересу тримав багато слуг. Перед смертю він  наділив своїх слуг землею і дав їм вільність. Тому то село називається Якубова Воля. У поточній мові прикметник "Якубова" не вживалося. (Зідки?- була відповідь:З Волі). Перші поселенці мали мешкати в горішній частині села.

До першої світової війни в селі були такі товариства й організації: Читальня Просвіти, а при ній аматорський гурток; каса Райфайзена, церковна крамниця, яка містилася  в шпихлірі місцевого пароха. Пізніше була вона при  Читальні  Просвіти. Була молочарня молочарського відділу в Стрию. Було ще руханково-пожежне товариство Січ.

Бита дорога з Дрогобича до села- 9 км.- то заслуга тодішнього війта Атанаса Мельника (батька полковника  А.Мельника), який разом з графом Тарнавським зі Снятинки перефорсували ухвалу будови дороги в Повітовім Виділі в Дрогобичі.

В селі були три корчми: одну купив тодішній війт і засновник  Читальні "Провіти"- Атанас  Мельник на громадський будинок, що його назвали радниця, бо там збиралася громадська рада. У тім будинку-радниці примістилася читальня "Просвіти", читальняна крамниця і каса "Райфайзена". Давним - давно в селі була гуральня  і бровар, що на його місці є тепер школа.

Народна школа задержала навчання українською мовою, і десь в роках 1930-1933 була  семикласна.

Знатні люди, які вийшли зі села до 1914 року, це: о.Андрій Наливайко, Дмитро Панчук, радник скарбового уряду,  Кость Зубрицький- залізничий урядник, Федь Кобрин- суддя, інженер Андрій Мельник- голова ПУН, УСС, СС,д-р Іван Блажкевич- бувший  посол до польського сейму, Яким Грех- учитель гімназії, УСС, загинув на Україні під час сталінської м`ясорубки посол Михайло Матчак. В селі була і одна жидівська родина, яка займалася виключно хліборобством.

 

Джерело: Дрогобиччина- земля Івана Франка". Петро Кулиняк.

 

Hosting Ukraine