Більшість євреїв, які мешкали На Лані були бідними й ледве зводили кінці з кінцями, живучи із продажу пива, горілки та мандрівної роздрібної торгівлі. Цих мандруючих дрібних крамарів так і називали – ганделеси. Окрім цієї, іншою назвою, яку в застосунку до євреїв вживали, була – капцани, яка до сих пір у місті збереглася як частина фрази про бідність, де фігурує слово – скапцаніти, тобто, зостатися ні з чим. На сторінках місцевої преси цілі синонімічні ряди назв як семіти, ізраеліти, талмудисти, антикатолики, сіоністи тощо. Зображають їх, як ошуканців та визискувачів бориславського робітника і є народом, який тримає шинок та лихву. 

Не зразу, це нове передмістя стало домом усім євреям. Пізніші накази змушували селитися тут; однак, не завжди в подальшому їх дотримувались. І, деякі євреї, зокрема багаті, селилися безпосередньо в місті, де утримували лихву, шинкарство тощо. За історичними відомостями, у 1663 році на Лані у Дрогобичі було 15 дворів. Тут мешкало приблизно 30-40 сімей. Така ж кількість євреїв мешкала в передмістях Завіжне і Зварич неподалік соляних покладів. Про XVII ст., що стосується дільниці, історик Венедикт Площанським подає нам за роком 1664 наступне: "На "Лані" не вільно там проживаючим жидам торгувати, тільки один дім можуть мати для продавання напоїв", а також зазначено, що "чужесторонніх жидів приводити не вільно". В 1785 р. вийшов австрійський цісарський декрет, яким приказано жидам перенестися з усіх дрогобицьких передмість на Лан і то в протягу шістьох тижнів, чого, очевидно ніколи стисло не виконано. 

Зі створенням самого кварталу почалося і будівництво першої дерев’яної синагоги, яку було спалено в час козацького нападу 1648 р., а також цвинтаря. Загалом, місцеві мешканці у своїх "сусідах", які стали компактно заселяти виділену територію, почали вбачати небезпеку. З огляду на те, що хатки юрбилися одна попри одну, в їх захаращенні вбачали можливість виникнення і рознесення різних хвороб. Проти них зростала нетерпимість. Коли спалахнула моровиця, це стало приводом до підпалу в 1713р. Лану. Внаслідок чого, згоріло поселення площею 18 га. та дерев’яна синагога, яка була відновлена вже, як мурована в 1743 році і, дивом, збереглася до сих пір. Також Лан зазнав і чергову біду, яка прийшла 1831 року в образі холери. Поруч старої, загаданої вище, синагоги було заложено велику нову в 1842. Її будівництво тривало довго через брак коштів аж до 1865 року. Навпроти Великої синагоги знаходилися чисельні халупки, які в 1942 році знесли і підпалили німці.

Важливим елементом кварталу був старий єврейський цвинтар XVII ст. що був, водночас, найстарішим місцевим кладовищем вцілілим в пер. пол. ХХ ст., який забудований за совєтської влади житловим масивом. Головною вулицею кварталу, яка його поділяла на західну і східну частину, була названо іменем Леона Райха (теперішня вул. П. Орлика). Він був яскравим представником сіоністського руху в Східній Галичині і за своїм народженням походив з Дрогобича. До сих пір назву вулиці можна помітити на залізному паркані колишнього єврейського шпиталю. Саму структуру кварталу визначали багато інституцій та об’єктів. Тут, звичайно, знаходилася синагога, равинська школа, миква (ритуальна баня), цвинтар з домом молитви(48; 49). Також цей список продовжують розплідники, инші школи, різного типу нічліги, притулки, ритуальні різні, шпиталь. Останній був закладений в 1860 році для бідних на 18 ліжок. На кварталі простежується своя конкретна соціальна та професійна структура, де значна частка населення кварталу була ремісниками і дрібними торговцями.  

Єврейський фактор дільницю визначав як "релігійне" поселення одного етносу. Тут діяли у свій час аж 4 божниці (Велика хоральна синагога, старий бейт-мідраш, синагога Лан-клойз, яка стояла у провулку навпроти микви, бейт-мідраш Меєра Фенстера, який мешкав на Лані. Загалом, це були різнорівневі освітньо-релігійні заклади та инші установи. В яких народжувалися, зростали, навчалися та помирали. В теперішній час, від колишнього багатовікового дрогобицького єврейського кварталу збереглася його частково східна частина, де є чотири об’єкти: Велика хоральна синагога, а справа від неї менша синагога, ліворуч від Великої зберігся єврейський шпиталь, в якому існує дитячий садочок Волошка, а зліва коло нього згадана єврейська охоронка. Наразі не відоме точне місце знаходження микви, яка виконувала ритуальні функції. Зруйнований цілком старий єврейський цвинтар, який міг би нам допомогти в родовій ґенезі єврейський місцевих сімей з XVII ст., а на місці його зараз збудовані сучасні житлові масиви. Однак, можливо ще злокалізувати окремі похованні, які досі знаходяться де-не-де без зовнішніх наземних ознак між житловими будинками.

Джерело: Олег Стецюк "Квартал Лан"   Тимошенко Л. Описи Дрогобича XIX ст.  "Старожитності Дрогобиччини. – 2006".