вулиця Коминярська

Коли йти вздовж потічка, що протікає повз садибу тітки Кошицької, на якому трохи вище її городу стоять бараки гарбарні, а відтак перейти болото на Бориславському тракті, то можна дійти аж до солеварні, яку в Дрогобичі називають саліною.

Будинки справа утворили вулицю, яку віддавна називали Коминярською, бо мешкали тут, як не важко здогадатися, сажотруси, по-старому коминярі, які чистили димаpі дрогобицьких хат. Звичайно, що кожного дня комин чистити не треба було, але хоча б два рази на рік обов'язково. Тільки з цієї роботи прожити не можна було, тому коминярами ставали тутешні мешканці, коли іх кликали до роботи, а в інший час вони були звичайними господарями, які пильнували своіх городів та всіляких дрібних промислів, із котрих в основному й жили.

Коминярська вулиця вела повз ставок, який називали Солоним. 3 протилежного боку його на доволі високому пагорбі стояла дерев'яна церква Святого Юра, з іншого, але вже на низині, стояла ще одна дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста. 

 

 

 

Джерело: "Дрогобич-місто Івана Франка" Петро Іванишин, Ігор Розлуцький.

Hosting Ukraine