Мікрорайон Городище

 Якщо спитати трускавчанина-аборигена, де знаходиться мікрорайон Городище, він безпомилково скаже, що Городище - це продовження вул.Суховоля в західній частині міста, котра охоплює територію, на якій побудовано санатоpiї «Джерело», «Алмаз», «Батьківщина», «Молдова», «Південний», «Прикарпаття», «Женева», «Кристал», «Рубін», «Янтар», «ТКС» та ряд інших споруд. Але не кожному приходить на думку, що за княжих часів то був справді город- місто, яке мало свої фортеці, обведені неприступними валами та водяними загородами. Вали тягнулися підковою зі сходу. Ріки Bісниця, Калинівка, Воротище були першою перепоною на підході до Городища.

Річка Воротише навіть за пам'ятних часів була бурхливою гірською рікою. Вона котила великі валуни води, несла на своїх хвилях цілі дерева, глиби каміння і, водночас, підмивала свої високі береги. Hі людина, ні худоба не могли перейти ріку вбрід, вода збивала з ніг. Тому через ріку був побудований довгий дерев'яний міст. Цей міст служив людям ще до другої світової війни. За радянських часів міст розвалився. Та і в кінечному рахунку потреба в мості відпала. В горах, у районі Східниці, води ріки Воротище розвели. Тепер до Трускавця тече не ріка Воротище, а невеличкий струмок, який збирає свої во- ди для часткового забезпечення міста питною водою. Річка Калинівка додає свої води річці Воротище, а Bісниця служить ніби для купального озерця.

Район «Зрубані» з давніх-давен служив для Трускавчан лісом та пасовиськом для худоби. Для випасу худоби призначалися також пасовиська «Піддубіче», «Підгородці» та «Воротищі». «Підгородці» за архівними документами, були передмістям «Городища».

На річці Воротище стояв млин господаря Бурого. Він служив для рільни- ків навколишніх сіл та Трускавця. Прізвище Бурий значиться в архівних документах, які знаходяться у Львові. За пам'яті мого прадіда Федора територія на південь та захід була лісовою смугою. Із розширенням села Трускавець виникла потреба в збільшенні пасовищ та землі для рільництва. Тому цей ліс було вирубано, внаслідок чого трускавчани полюбовно назвали ці простори: «Ласки», «Підкамені», «Ріпещі». А далі, де тягнеться лісова смуга, громада дала назву цьому масивові «Громадський». Територія перед лісом була названа «Зрубані». На цій плошщі випасали худобу з вулиць Андрушки та Суховоля. Колишня вулиця Андрушки тепер називається Івана Франка. Змінився Трускавець, змінилися його околиці, змінилося і його призначення!

За архівними документами, змінилися і прізвища деяких трускавчан: прізвище Гладко змінилося на прізвище Гладкий, Пристайко- на Пристай, Бурий - на Бурик і т.д. Не той тепер Трускавець, люди не ті. Змінився світ, змінилося місто-курорт!

Джерело: Мирослав Бурик  "Життя за життя" 

Hosting Ukraine