На поч. ХХ ст. свою присутність у Дрогобичі активізував Австро-Угорський банк. Авторами проекту будинку дрогобицької філії «Австро-Угорського банку» стала віденська архітектурна фірма «Fellner & Helmer». У міжвоєнний час тут знаходилося відділення Польського банку (Bank Polski, oddział w Drohobyczu). У 1939 р. будинок банку було піддано суттєвій реставрації. Риштування видно на фото (с.158) у книзі В.Садового "250 кадрів старого Дрогобича" (2016).
Нині тут знаходиться Дрогобицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області.
Автором проекту будинку дрогобицької філії Австро-Угорського банку стала віденська архітекторська фірма Fellner & Helmer утворена 1873 р., засновниками якої були відомі архітектори Фердинанд Фельнер (19.04.1847-22.03.1916. Філія банку в Дрогобичі була відкрита 21 липня 1902 р. у будинку, збудованого загаданими архітекторами у 1905 р. поряд із банком по вул. Яґелонській було збудовано новий будинок пошти, телеграфу і телефону, але авторів цього проекту поки не вдалося встановити . У пресі зазначалося, що в цьому будинку за адресою вул. Міцкевича, 1/361 банк розташовувався лише на першому поверсі, а решта приміщень будинку вочевидь були в оренді, або ж здавалися для адміністрації банку. Графік роботи щойно відкритого банку був тимчасовим, позаяк потрібно було визначити можливості філії у цілому. Тому було визначено графік прийому від 8.30 год ранку до 14.00 год обіду.
При цьому у сфери інтересів цього банку входили: 1) есконтні операції щодо векселів, які відповідали приписам, ефектам та купонам банку; 2) комісійні функції щодо стягування відсотків із векселів, ефектів та купонів; 3) комісії за операції щодо приймання векселів; 4) комісії за фінансові перерахунки; 5) виплата купонів, термін яких не більше одного року; 6) комісії щодо утримання чи пересилання векселів із інших міст та місцевостей, якщо там знаходилися філії саме Австро-Угорського банку; 7) комісії щодо виконання права оподаткування; 8) комісії щодо закупівлі цінних паперів; 9) комісії щодо грошових переказів за кордон; 10) приймання депозитів, у разі зберігання їх тіла у Відні чи Будапешті (це означало, що філії діяли в жорсткій монопольній внутрішній системі у напрямку центральних бюро, щоправда це обнадіювало безпеку депозиту); 11) викуп золота (також золотого пилу та піску) у штаб-квартирах, а також закордонних монет та торгових купецьких монет у сталій ціні; 12) обмін валют і монет валютної системи імперії.
З кінця 90-х рр. ХІХ ст. журналісти Дрогобича все більше нарікали на соціальну нерівність у суспільстві,зокрема на прикладах фінансових можливостей мешканців. Так, у 1899 р. зазначалося, що банки володіють направду потужними капіталами, але з тих капіталів можуть отримати вигоду виключно власники великих посілостей та маєтків, власники чиншових кам’яниць (які здають в оренду) у привілейованих місцях, або ж дуже багаті селяни. Поступові відкриття нових родовищ у Галицькій Каліфорнії розширили промисловий та фінансовий простір Дрогобиччини, тим самим змінивши економічну базу цілого регіону, адже без нафтових родовищ тепер не обходилися ані дрогобицькі банкіри, адвокати, приватні підприємці, ані офіційна державна влада, яка у стінах дрогобицького магістрату все більше переймалася політичним впливом над активами нафтового промислу, аніж культурним розвитком рідного міста.
Добрий заробіток та відносно ліберальна політика стосовно національних громад звичайно приваблювала безробітних із різних країн, сусіднього Польського королівства та Східної України, тим самим розширюючи не тільки кількість оподаткованих робочих місць, але й кількість потенційних боржників кредитної системи, які забезпечували давній взаємозв’язок-люди і гроші. На ґрунті матеріалів дрогобицької періодики та урядових шематизмів кінця ХІХ – початку ХХ ст. вдалося реконструювати історію створення дрогобицької філій головного державного банку імперії Ґабсбургів, встановити її внутрішню організацію на прикладі адміністративного персоналу та функцій. Перспективним для даного дослідження є пошук джерел і свідчень преси стосовно фінансових операцій філії Австро-Угорського банку у сфері розбудови нафтового промислу та культури Дрогобича й околиць упродовж 1903-1914 і 1915-1918 рр.
Джерело: Б. Лазорак "Східноєвропейський історичний вісник" Випуск 1, 2016 р.
Джерело: https://www.google.com/maps
