У 1895 році з необережності  в селі згоріла стара дерев'яна церква, тому й назріла нагальна потреба будівництва нової. До самого будівництва громада  підходила дуже практично та рахуючи кожний гріш. Передусім зійшлися на тому, що потрібно будувати тільки муровану. Всі справи вирішував церковний комітет, до якого в 1898 році входили: граф  Станіслав Тарновський, парох села  Іван Пастернак, Іван Яремчак (с.Рихтичі), Степан Щудило (с.Рихтичі), Олекса Дідух ( війт с.Вацевичі), Михайло Калічак (с.Старе Село), Іван Дума (с.Снятинка).

План та кошторис  за 250  корон виготовив Львівський архітектор В.Нагірний. За одержану страхівку 4 тисячі корон було закуплено 4 вагони вапна. Із села Михайлевичі було одночасно замовлено  10 латрів каменю каменю у Павловського з с.Попелі, по 6 корон і 50 сотиків за латр. У справі фундаменту укаладено угоду з муляром  Антоном Щепановичем з Дрогобича, який погодився вимурувати його, взявши по 2 корони від одного кубічного метра.

Після нього в урочистій обстановці , 22 липня 1902 року Божого було закладено і посвячено кутовий камінь. Як виявилося, всього на фундамент  пішло 22 латри  по 8 м.куб., за які заплачено Павловському  280 корон і муляреві А.Щепановичу 300 корон. Закупивши цеглу в Дрогобицькій цегельні  Зусмана по 21 короні за 1000 штук, громада взялася  за її перевезення. Найбільше перевезли її, по 4  тисячі штук, Микола Цюх та Михайло Калічак із Старого Села. Взагалі, при будівництві церкви було залучено 90 самостійних господарств із села Вацевичі (тепер Залужани), 25- із Старого Села, 19- із Раківця та 2- із Рихтич.

Великими зусиллями церкву було зведено  і перше богослужіння  відбулося 21 вересня 1904 року Божого. Купол на церкві знаходиться  посередині, що згідно з традицією вказує, що патроном села є пан. Це і підтверджує плита, що знаходиться в церкві.

Одночасно велися оздоблювальні роботи. Так, запрестольні образи та ікони бічних вівтарів написав сам священник Іван Пастернак. Іконостас різьбив Андрій Сабарей з с.Голоска,  що біля Львова. Проповідницю також різьбив  і золотив за 600 злотих  в 1931 році. Взагалі робіт цього майстра зустрічаємо в церкві багато.  Часто бачимо ім'я й іншого,  не менш відомого різьб'яра. На одній із церковних речей читаємо: "Ковчег сей різаний в році 1904 за Івана Пастернака за 440 корон, золочений Михайлом Касарабою із Жовкви  за 400 корон. На позолоту жертвував 400 корон  Степан Бунь із Раківця, а решту зложили люди  дробними жертвами". Хрест на головний вівтар справила Марія Іванусів  в 1915 році за 100 корон. На стінах церкви знаходиться "Хресна дорога", яку офірував Дмитро Калічак із Старого Села в 1920 році, а купив цей образ у Дрогобичі. Інтер'єр церкви набув  завершеного вигляду після того, як у 1932-1935 роках розписав її відомий  художник зі Львова Антін Монастирський, який узяв за роботу 2300 злотих (там же).

Гарна церква завжди свідчила про культурно-господарський рівень даної громади. Та, на жаль, церкві в часи комуністичного свавілля завдано непоправної шкоди. В 1961 році її було закрито, пограбовано,  потім перетворено в музей. Боротьба за незалежність згуртувала село і церкву у Залужанах відреставрували.

 

Джерело:Дрогобицький краєнавчий збірник. Петро Сов'як.

Hosting Ukraine