Онкологічно хворим здавна суттеву медичну допомогу надавали лише лікарі хірургічного профілю, а терапевти проводили симптоматичне лікування. На території Західної Украіни за часів австрійської та польської влади спеціалізованої онкологічної служби не було. Кільканадцять операцій із причини раку провели в дрогобицькому шпиталі у 30-х роках провідні хірурги цього закладу. Про ефективність цих оперативних втручань сьогодні судити важко. За радянськоі влади, в 1944 році, керівництво охорони здоров'я почало розгортати в Дрогобичі нові спеціалізовані медичні заклади, але тоді не йшла мова про онкологічні диспансери, бо їх у Радянському союзі ще не було. Шойно 30 квітня 1945 року Mіністерство охорони здоров'я СРСР видало наказ про організацію у системі радянської медицини спеціалізованої онкологічної служби. У зв'язку з цим у середині 1945 року в Дрогобицькій міській поліклініці відкрито окремий лікарський прийом онкохворих, який доручили проводити досвідченому літньому терапевтові Мойші Рабіновичу, котрий прибув зі Східної України.
Згодом, у 1947 році, в поліклініці відкрито онкокабінет, для обслуговування якого виділено дві штатні лікарські одиниці. Одночасно у хірургічному відділенні Дрогобицької обласної лікарні виділено кілька ліжок для онкохворих. Цими хворими займався ординатор хірургічного відділення Самуіл Фрішберг, котрого прийнято сюди на роботу 18 серпня 1947 року. У 1939-41 pр. він, після закінчення медичного факультету Празького університету, працював хірургом міської лікарні номер 2 м. Рівне. Потім п'ять років служив у "Червоній армії" як хірург польових госпіталів у смузі воєнних дій. Після демобілізації два роки працював асистентом кафедри госпітальної хірургії Вінницького медінституту. 16 травня 1948 року в Дрогобицькій обласній лікарні відкрито невелике онковідділення, завідувачем якого призначено С. Фрішберга. 15 квітня 1952 року Дрогобицький облздороввідділ відокремив онковідділ від обласної лікарні і створив обласний онкологічний диспансер, призначивши його головним лікарем онколога Вірy Шипайло, у заміжжі-Матейчак. При цьому визначено штат онкодиспансеру: Bіктор Жубрид - завідувач оргметодкабінетом, С. Фрішберг - онкогінеколог, Лев Малющинський — отоларинголог, Микола Пікашов - рентгенолог і Дарія Мазепа, потім - Кайструкова - завідувач патоморфологічною лабораторією.
У травні 1953 року онкодиспансерові було передано приміщення житлового будинку на вул. Шашкевича, 17. Диспансер вселився туди після ремонту будинку і відкрив тут, у вересні того ж року, стаціонар на 25 ліжок, поліклініку, клінічну та патгістологічну лабораторії. Через кілька років, у грудні 1957 року, закінчено ремонт ше одного житлового будинку вул. Соколова, 2, пізніше вул. Ф. Енгельса, 2, а тепер вул. Солоний Ставок, 2, у якому відкрито такі підрозділи диспансеру: поліклініку, радіологічне відділення - стаціонар та лабораторії. Важливою подією в житті онкодиспансеру було його переселення восени 1962 року в приміщення колишньої обласної лікарні на вул. Васильєва, 67, тепер вул. Трускавецька, 67, де, в умовах типового лікарняного будинку, медичному колективові, який у 1989 року мав 138 ставок, із них 24 лікарських, стало працювати більш вигідно, краще. У 70-х роках почала зменшуватися зона районів, які обслуговував Дрогобицький диспансер. Спочатку вилучили 3-під його опіки Миколаївський і Турківський райони, потім i Жидачівський - кінець 1978 р., у зв'язку з чим онкодиспансер утратив статус міжрайонного.
Відбулися відповідні зміни i в підрозділах диспансеру. Так, у 1973-75 рр. три стаціонарні відділення-радіологічне, гінекологічне та хірургічне функціонували як одне онкологічне відділення на 100 ліжок. Керував відділенням онкохірург Михайло Богаченко. I він, як провідний хірург закладу, і його підлеглі мали відповідні труднощі в мобільності функціонування, такого, сказати б, громіздкого стаціонару, у зв'язку з чим вони виклопотали його розділення в 1976 році на хірургічне - 60 ліжок і гінекологічне - 40 ліжок відділення. У 1996 році з медичного користування в онкодиспансері було вилучено радіоактивний кобальт. Відтак припинено тут аплікаційне променеве лікування злоякісних пухлин жіночої статевої сфери, і хворі з такою патологією отримували променеву терапію тільки у Львівському обласному онкодиспансері, потужність якого з кожним роком зростає. Погiршення економічних обставин в Україні привело до того, що в 2001 році, з метою збереження онкологічної служби в Дрогобичі, довелося перевести Дрогобицький онкодиспансер на утримання місцевого бюджету, при цьому перейменовано його на Дрогобицьку міську лікарню номер 3.
За весь час існування онкодиспансеру це відділення виконувало і виконує великий обсяг роботи - амбулаторний прийом і патронаж хворих, профілактичні заходи, консультативна праця, виконання амбулаторних операцій тощо. Але воно не числилося окремою ланкою диспансеру, тобто, не мало своїх завідувача i постійних лікарів-ординаторів, бо знаходилося під прямим керівництвом головного лікаря та визначеною опікою завідувачів стаціонарних відділень над двома хірургічними, гінекологічним і маніпуляційним кабінетами поліклініки. Лікарі- онкологи вели в ньому прийом хворих, крім своєї праці в стаціонарі у певні години, дні та місяці згідно з відповідними графіками праці медперсоналу. Крім роботи в стаціонарі й поліклініці, лікарі закладу були закріплені за підшефними районами області чи району, за онкологічну роботу в яких несли сувору особисту відповідальність.
Серед нововведень у практику онкодиспансеру слід назвати такі: у1962 році проведено перший інтубаційний наркоз, у 1966 році започатковано бронхоскопічне обстеження хворих, у середині 1971 року хірурги диспансеру почали виконувати, без допомоги приїжджих спеціалістів, операцію повного видалення шлунка - радикальна гастректомія, тоді ж запроваджено томографічне обстеження хворих. Протягом існування Дрогобицького онкодиспансеру в ньому на керівних посадах працювала група провідних фахівців. Головні лікарі: Bіра Шипайло 1952-53, Самуіл Фрішберг 1953-71, Валентин Коваль 1971-84, Богдан Пукало 1984-85, Ярослав Стрийський 1985-до сьогодні. Завідувачі хірургічним відділенням: Дарія Кайструкова (Мазепа в 1963, Михайло Богаченко 1963-64, Валентин Гурко 1964-65, Пелагея Богаченко 1965-69, знову Михайло Богаченко 1969-78, Самуіл Фрішберг 1978-80, Богдан Чехаровський 1980-97.
Радіологічне відділення утворене в онкодиспансері 16 лютого 1957 року. У штатах відділення числились 1 лікар, 6 медсестер і 4 санітарки, але завідувача не було, оскільки воно прямо підпорядковувалося головному лікареві. Лише в квітні 1962 року завідувати радіологією призначено онкогінеколога В. Шипайло-Матейчак, при одночасному виконанні нею функцій завідувача гінекологічним відділенням. У 1973 році, як говорилося, радіологічне, гінекологічне та хірургічне відділення були об'єднані в одне стаціонарне відділення. 1 вересня 1996 року 10 ліжок, призначених для хворих, що вимагали радіологічного лікування, — ліжка, які від 1975 року входили до складу гінекологічного відділення, - були ліквідовані. Радіологічна служба в Дрогобицькому онкодиспансері перестала існувати.
Від часу виділення онкологічної служби в Дрогобичі в окремий онкологічний диспансер тут постійно проводилося наркозне обезболювання великих оперативних втручань, які характерні для цієї ланки оперативної медицини. Так, від 1953 року - від часу переходу диспансеру в окреме приміщення на вул. М. Шашкевича, 15, — складніші операції тут проводили під крапельним масковим ефірним наркозом, який за- безпечували лікарі і медсестри диспансеру, іноді запрошували анестезіологів міської лікарні. Згодом придбали радянський наркозний апарат. У 1962 році онкохірург Михайло Богаченко пройшов 6-місячні курси спеціалізації з анестезіології в Київському інституті удосконалення лікарів (на базі клініки проф. М.Амосова) і розгорнув у онкодиспансері належну анестезіологічну роботу із застосуванням ендотрахеального, з керованим диханням, наркозу, нейролептоаналгезії, спинномозкової і перидуральної анестезії та інших новинок.
Крім М. Богаченка, анестезіологами в онкодиспансері працювали Авраам Кислюк 1970-1972, Анатолій Трутень 1975-1977, Ярослав Стрийський 1978-1985. Bід 1987 року тут постійно працює анестезіолог Микола Кононов. Старші медсестри Дрогобицького онкологічного диспансеру: Олександра Риженко 1953-63, Дарія Жемевко 1963-95, Софія Матвіїв-Казимирів 1966-94, Ореста Паньків 1976 - дотепер, Ганна Кузейко 1994-97, Любов Білоган 1995-2001; старші операційні медсестри: Марія Лазарєва 1956-63, Ірина Марич 1963-72, Стефанія Ярошович 1972-2001.
Джерело: М. Богаченко, М. Романяк "Медицина Дрогобича"
