Розміщена була праворуч від цукерні, її вивіску було частково видно на одному із фото у статті про Бабрая, а саме із врученням кулеметів 6 полку підгалянських стрільців. Але вона на ньому прочитується не повністю. Тут пише: "…RYZJER I PERUK..." (всі інші літери вивіски прикриває один із кулеметів). Вітрини колишніх приміщень цукерні і перукарні тепер глухо зачинені.
Крайній зліва – вхід у цукерню Бабрая, а крайній справа – у перукарню Кобрина. Тепер вхід до цих приміщень зробили з того ж боку, що і для Туристично-інформаційного центру. У них розміщене "Управління праці та соціального захисту населення". Всередині все перебудовано і поділено на окремі кабінети.
Його перукарня була розміщена поруч із ратушею, крім нього, у цьому році у Дрогобичі працювало ще 22 перукарі. У ратушу ж він перейшов, як і Бабрай, який у 1929 р. мав цукерню на вулиці Стрийській у 1930-х роках після її зведення у 1929 р.
Відомо що, Бабрай і Кобрин не лише працювали у сусідніх приміщеннях у ратуші. Вони виступають разом і як громадські діячі. Так, вони були делегатами Львівської ремісничої палати у 1935 році від Дрогобича. "Gazeta Lwowska" згадує їх у переліку делегатів: "Бабрай Томаш, цукерничий майстер із Дрогобича, Кобринь Зигмунт, майстер фризієрський із Дрогобича".
Прізвище Кобрина написано тут, до речі, неправильно: "Kobryń", хоча має бути "Kobryn", як в усіх інших записах.
