З огляду на промисловий характер міста вкрай актуальним завданням стало відновлення діяльності приватної фахової школи, яка діяла в Дрогобичі до Першої світової війни. Перші кроки на цьому шляху було зроблено у серпні – вересні 1923 р. На той час почали формувати штат учителів Промислової школи, про що свідчать анкети вчителів. Керівником школи було визначено Й. Рабу – директора загальної чоловічої школи ім. Ст.   Конарського, а до педагогічного складу запрошено майже усіх вчителів цієї ж школи. Проте цій школі не судилося перерости у щось більше, вона залишилася "до-освічувальним" закладом при загальній початковій школі ім. Ст. Конарського.

Відкриття ж самостійної приватної Технічної середньої школи відбулося у 1927 р. Її  власником виступила громадська організація – "Товариство Середньої Школи Технічної в Дрогобичі". Його заснували у грудні 1926 р., а до управи ввійшли керівники різних підприємств та організацій: З. Лахоцінський, Д. Козіцький, С. Бауер, делегат Ізби працедавців у Бориславі Р. Ярош, президент міста Л. Реут, а також два українці – професор державної гімназії А. Собчук і адвокат В. Пацлавський.

Важливо, що школа незабаром отримала права публічності. Вона стала третім (і першим приватним) навчальних закладом такого спрямування у Польщі.Уже через рік (травень 1928 р.) управа товариства-власника (голова – Д. Козіцький) звернулася до магістрату Дрогобича з повідомленням про закінчення 40 учнями першого року навчання, а також з проханням надати грошову субвенцію для Технічної школи. Згідно зі звітом про стан Технічної школи від 20 листопада 1928 р., на двох курсах навчалося 76 учнів, з них 40 на 1-у і 36 на 2-у. Грошові надходження для школи (оплата за навчання, пожертви громадян) за час її існування становили 27 тис. зл., але видатки були більшими на 8 тис. зл. з огляду на потребу облаштування приміщень і закупівлю навчальних верстатів.

Винайнятий для школи будинок складався з двох навчальних кімнат і однієї «верстатової» на 40 місць для ручної роботи. Крім того, поряд знаходилася кузня. Міністерство ВР і ОП зацікавилося школою й запланувало зведення будинку, де б можна було розмістити не лише технічну школу, але й майбутні школи "вертничу" (бурильну), ремісничу з механічним та електротехнічним відділами і просвітні курси у Дрогобичі.

На будівництво варшавські урядовці запланували 60 тис.   зл., але за умови значних субсидій з боку місцевого бюджету та громадськості.Слід відзначити, міська рада відгукнулася на заклики товариства і дирекції школи й запланувала у міському бюджеті на 1929 – 1930 рр. субвенцію у розмірі 4 тис. зл. Уже 1929 р. будинок, що знаходився біля головного вокзалу, було зведено, але ще не впорядковано. Загалом будівництво і облаштування корпусу Технічної середньої технічної школи обійшлося у 320 тис. зл. (за іншими даними – 330 тис., з них урядова субвенція – 200 тис. зл.).

Проте станом на січень 1931 р. усе ж бракувало механічних і електротехнічних верстатів, тож директор школи інженер Леопольд Чайка знову звернувся до магістрату з проханням закласти в бюджет субвенцію для навчального закладу. Питання було нагальним ще й тому, що у червні 1931 р. школа повинна була здійснити перший випуск. 

Джерело: Добрянський Богдан. Шкільництво у Дрогобичі між двома світовими війнами.  Сольчаник А.Д. Українська гімназія ім. Івана Франка

Hosting Ukraine