Музей створений за ініціативи та зусилями працівників цієї служби. Це чудовий, дружній та доброзичливий колектив. У вільний від роботи час, в міру можливостей допомагають бійцям АТО (хоча це вже повномасштабна війна). Підчас мого візути до музею я спостерігав процес виготовлення зимових маскувальних сітей для техніки в зоні конфлікту. Хлопці ознайомили мене з специфікою роботи своєї служби, а також з експонатами невеличкого музею.
Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба (далі – ДСВГРС) Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створена наказом МНС від 23.07.2008 р. виконує функції з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на об'єктах вугільної, гірничої рудної та нерудної промисловості, метробуду та метрополітену, хімічної промисловості, інших об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів та окремих територій, у межах визначених МНС зон відповідальності. Особовий склад Служби комплектується на контрактній основі та поділяється на основний та допоміжний. До основного особового складу Служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні роботи. До допоміжного особового складу належать працівники, які забезпечують діяльність Служби.
Тут є шахтний інтерферометер, лампа Зихирка (за прізвищем винахідника). В посудину наливали масло, на скляній колбі була нанесена вертикальна шкала, вище розміщувалась двохшарова дрібненька сітка (для запобігання самозапалювання метану в шахті). Перед спуском в шахту запалювали гніт, регулювали висоту полум'я по середньому значенню шкали. І спускались в шахту. Якщо полум'я в шахті піднімалось вище середнього значення - присутній метан, якщо нижче - брак кисню або сірководень присутній. Привід для негайної евакуації. Таблиці визначення питомої ваги мінералів в породі (з часів Польщі), люльки гірників, циферблад годинника з вежі Саліни. Молотки, які розміщувались на вежі під годинником як символ гірничої справи, під час удару блискавки вони впали. Рятувальники служби виміняли їх в місцевих на 2 звичайні молотки (їх хотіли розпаяти на 1 робочий молоток місцеві), перша каска гірника, екіпіровка перших рятувальних служб. Також є оригінальний кашкет воїна УПА.
Окрім солі та каїніту німці зуміли налагодити тут і випуск сірки. З наступом радянських військ німці захопили частину гірничого обладнання, яке у 1945 році знайшли в Чехії і повернули у Стебник, це артифакт цих часів, також є апарат підземного зв'язку, перші апарати вентиляції легенів, ізолюючий регенеративний распіратор Р-12, є вага ручна. Також є машинка взривника, сигналізатор метану, сигналізатор рівня газу.
Джерело: Гірничо-видобувний музей м. Стебник Гірничорятувальна служба ДСНС
