Опубліковані дослідження вказують на те, що "репресована" советами колона Св. Івана побудована або в 1839 році на честь 500-pіччя заснування римо-католицького костьолу в Дрогобичі, або- що імовірніше- в 1838 році на пам'ять 50-річчя перенесення костьолу до села Новошичі. Проте немає найменших сумнівів, що побудували колону, як про стінах парафіяльного костьолу це свідчать написи на Св. Варфоломія, на місці княжої церкви Св. Діви Марії, переданої під костьол польській громаді. 147 чи 148 років стояла колона непорушно на місці старовинного кладовища, відомому під назвою Маріяцької, тепер Маріїнської У червні 1986 року за вимогою войовничих атеїстів колону знищили дощенту. Мета цього варварського злочину- позбавити корінне населення міста історичної пам'яті про найдавнішу його святиню.
Назріла пора відбудувати знищену пам'ятку, яка не тільки вказувала місце знаходження давньої княжої церкви, але и нагадувала про трагічні історичні події тих часів. Ці події знайшли відображення новгородському літописі, де пишеться про те, що король польськии Казимир, завоювавши Русь християнам, перетворивши їх церкви на костьоли. Одніею 13 таких церков, як бачимо, була церква Св. Діви Марії в Дрогобичі. Цілком можливо, що саме ця церква передусім спричинилася до того, що Дрогобич був включений до так званого "Списку руських городів кінця XIV ст.
Що стосується увіковічнення місця, на якому стояла давня церква, то міська Рада вирішила цю проблему так: у 1992 році тут було встановлено дубовий хрест, а біля нього гранітну плиту, на якій написано, що на цьому місці стояла княжа церква Св. Діви Марії, побудована у ХII столітті. У XII столітті? Так! Правда, ця дата, на жаль, ще належно не підтверджена. На цьому можна було б не загострювати увагу, якби не те, що подібним способом, основаним на інтуіції, "встановлено" час побудови оборонної вежі Датувати дрогобицьку вежу XII століттям підстав поки що немає. Насправді такі оборонні вежі в Галицько-Волинській державі почали будувати пізніше, починаючи із середини XIII століття.
Джерело: Мирослав Гаврилюк. Упорядник Михайло Шалата "Дрогобиччина - земля Івана Франка" Том 4
