Це наразі одна кімната у приміщенні школи, кабінет історії. Але зате яка кімната! Коли заходиш в кабінет-музей, то очі розбігаються, а кількість експонатів вражає. Бо тут – і давні світлини, і артефакти часів кінця ХІХ – І половини ХХ ст., і велика колекція народного одягу, і керамічний посуд наших предків, і дерев`яні вироби, і книги, і багато-багато інших пам`яток, котрі є живими свідками історії села, його непростої долі та його славної минувшини і сьогодення. Так, і сьогодення, бо історія твориться на очах. Воїн-АТОвець з Доброгостова Михайло Фарима, котрий помер від ран, став гідним продовжувачем справи тієї Небесної Сотні доброгостівців, котрі віддали власне життя у боях за Вітчизну – 10 українських січових стрільців, 36 воїнів РА, котрі воювали з фашизмом, понад півсотні воїнів УПА.
Сторінки історії Доброгостова – це славний земляк Іван Боберський, засновник рухів «Сокіл» та «Пласт», це старий ліс у Метищах, який зберігає таємниці княжої доби як можливе місце розташування першого Бича, це Праведники світу, котрі переховували євреїв у час гітлерівської окупації, це вивезені до Сибіру та замордовані у дрогобицькій катівні, це всі ті, хто творив історію села своїм життям, своїми словами та вчинками.
В написах увіковічнені Герої, котрими Доброгостів може гордитися – з родин Котормусів, Іванцюрів, Гарасим`яків, Дудків, Жагаляків, Стецівок та інших сільських родин. На фото увіковічнені ті, хто творив історію села, хто був тими «одиницями», на чиїх плечах лежить відповідальність за долю сотень, тисяч, мільйонів.
Ганна Федорівна Гундер, вчителька історії Доброгостівської СШ І-ІІІ ст. і довголітня керівниця районного методоб`єднання вчителів історії, хоча не є уродженкою Доброгостова, але полюбила це село всім серцем і віддала йому вже 40 років свого життя, продовжуючи любити його і працювати для нього й надалі. Музей – це її заслуга, адже саме Ганна Федорівна свою мрію втілила в реальність, збираючи експонати, оформляючи їх, облаштовуючи цей куточок, якому явно мало місця. Бо матеріалів вистачило б на три кімнати, і можливо з часом музей все-таки отримає розширення.
Під час урочистостей з нагоди відкриття музею села Доброгостів приміщення освятили отці Михайло та Роман, виступили відомі доброгостівці Володимир Стецівка (заступник голови Дрогобицької районної ради, людина, котра в квітні 1990-го підіймала національний прапор у Дрогобичі), Любомир Пасемко (сільський голова Доброгостова), Микола Гладкий (кандидат історичних наук, викладач Дрогобицького педуніверситету), Галина Коваль (директорка музею історії Трускавця, популяризаторка спадщини Івана Боберського) та інші. Своїми спогадами поділилися чимало доброгостівців старшого віку – ті, які пережили репресії, вивезення на Сибір, небайдужі люди, яким болить доля рідного села, рідного народу, рідної держави. Серед них – Марія Степанівна Касінська, котра три десятки літ очолює «Союз Українок» в Доброгостові. Вона розповіла трагічну історію своєї родини, з якою у віці 12 років була вивезена на Сибір.
Джерело: Стаття Володимир Ключак
