У 1977 р. в Летні за кошти, взяті в кредит Львівським і Дрогобицьким агробудом, був побудований цегельний завод - філіал Рудківського. Потужність заводу на той період-10 млн. штук цегли в рік. Сировину для виробництва брали з власного кар'єру. Першим директором був Прончак М. Є. У 1978 р. цегельний завод приєднали до Самбірського заводуправління будматеріалів, директором якого був Завадський Юрій Станіславович. Потужність заводу була 5 млн. штук цегли на рік. На початку 1991 р. завод очолив Добромільський Петро Миколайович. Завдяки його старанням завод знову став окремою одиницею у Львівагробуді та мав назву Летнянський цегельний завод.

Під його вмілим керівництвом налагодилась робота в цеху, де випалювали й випускали до 10 млн. штук цегли в рік. За нього було збільшено штат працівників із 90 до 130. Люди мали в своєму селі роботу, непогано заробляли. Тут були добpі умови праці, а також було повністю погашено кредит заводу. Велику допомогу в реалізації та збуті продукції надавали колишні організації воєнно-промислового комплексу СРСР. Частки паїв, які були вкладені Львівським і Дрогобицьким агробудом, повернено на завод і нараховано кожному працівникові. Дирекція заводу пропонувала приватизувати завод. Але, на жаль, робочі не проголосували. Чи то через свою несвідомість, чи страх, що власником стане одна людина, яка збагатиться.

Петро Миколайович залишив завод і пішов працювати начальником відділу праці та охорони Дрогобицької міської ради, пізніше-на заслужений відпочинок. У 2000 р. завод став товариством із обмеженою відповідальністю під назвою Карпати- 22. Директором був Потюк Михайло Степанович. 

Летнянський цегельний завод збудований Дрогобицьким міжколгоспбудом у 1977 р. Потужність заводу на той час-900 тис. шт. цегли в місяць. Спочатку завод виробляв мало цегли. I тому в 1978 р. завод передали в Самбірське з/у. Директором був Завадський Ю. С. Завод за рік під керівництвом Самбірського заводоуправління запрацював на повну потужність. Поміняли багато обладнання, аеродинаміку сушки, випалу цегли. I так завод працював до 1991 р. У 1991 р. Дрогобицька районна рада вирішила, що завод повинен бути в районі. Були проблеми з кар'єром. Завод став окремою організацією - Летнянський цегельний завод. Директором обрали Добромільського Петра Миколайовича.

У 2001 р. завод перейменували на Карпати 22. Директором став Потюк Михайло Степанович. Пізніше завод перекуповують інші власники. Директором стає Ігор Миронович. Завод починає працювати на повну потужність. Знову міняють директора, ним стає Тимків Михайло Григорович. Газ дорожчає, піч переводять на вугілля, виробництво цегли падає. Починаються проблеми з кар'єром, нові документи було неможливо зробити. У жовтні 2010 р. завод закривають. Була велика заборгованість за газ, тому газова фірма забрала обладнання й здала його на металобрухт.

Джерело: Надія Козар "Летня, Благословенна Богом"