В одному приміщенні навчалися 1 і 2 класи, в другому - 3 і 4 класи. Директор навчав дітей урокам географії, української мови, математики. Допомагали йому вчителі: Чаїнська Л.М., яка вчила польську мову та малювання; Грицько Галина, яка навчала дітей народним вправам (фізвихованню) та Церкивчова Ядвіга Петрівна. Навчання переважно велося польською мовою. Основам релігії (два рази на тиждень) навчав отець Юліан Слонський, уродженець 1889 р., який був парохом села, а після Другої св. війни довго душпастерував у Філадельфії (США), де і помер.

 

За свідченням старожилів села, перший директор школи заслужив повагу, любов і шану жителів села. Похований на сільському кладовищі. На захід від школи існував будинок, у якому розміщувалася читальня Просвіти, і була заснована (за свідченням жителів села) ще перед 1 св. війною. Бібліотеку читальні становили зібрані книжки, а також дещо з видань „Просвіти". Збиралися у цьому будинку переважно після церковної літургії, в неділю, і до пізньої ночі проводили репетицію хору аматорського гуртка. Молодь (дівчата і хлопці) у гарних українських костюмах їздили з виступами по селах. Крім рідної мови, у школі викладали польську та німецьку, а також малювання, співи, географію, математику, релігію і народні вправи. З приходом радянської влади ситуація навколо освітянського життя села дещо змінилася, оскільки в приміщенні читальні стали організовувати піонерські і комсомольські організації

 

Після смерті В. Ісика, директором школи був Климко Ярослав Дмитрович (родом з с. Сільця), який проживав у тому ж приміщенні будинку школи, що покійний В. Ісик. Займав він цю посаду на початку 40-х років. Школа була на цей час з 7-річним терміном навчання і нараховувала близько 60 учнів. Мотика Ігор Степанович викладав історію, Кузан Михайлина Михайлівна викладала географію і приймала активну участь у діяльності ОУН, за що була засуджена до багаторічного ув'язнення. Поряд з відбудовою системи народної освіти ішов процес відновлення роботи піонерської та комсомольської організації, що являлося моментом посилення контролю над учнями з боку більшовицької партії. У селі на початку 50-х років при школі була вечірня школа, де освіту здобували представники селянської молоді, які не мали можливості вчитися в роки війни. Існував при школі консультпункт, яким відала Пашко Галина Володимирівна, що працювала в Модрицькій школі з 1951 -1992 р. вчителем укр.мови та літератури.

 

Під кінець 50-х років відбулася структурна перебудова загальноосвітньої школи згідно Закону „Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Закон передбачав введення загальної 8-річноі освіти, введення в школах виробничого навчання, створення учнівських виробничих бригад. У Модрицькій школі в цей період нараховувалося близько 130 учнів 1-8 класів. У класах був різний контингент учнів/від 8 до 21./Паралельні класи були відсутні. Всі вчителі, а їх було 14, працювали строго за спеціальністю з повним тижневим навантаженням. В кінці 60-х років на території школи був літній табір для дітей із Східної України, який з часом перенесли на територію лікувального санаторію в с.Модричі. У 1965-1966 рр. до будинку школи було добудовано приміщення, яке послужило їдальнею для учнів школи. Під контролем школи була велика ділянка землі, на якій вирощували пшеницю, ячмінь, овес, конюшину, траву. Учні школи займалися розведенням кролів, за що заробляли до 400крб. на рік. Крім цього учні сприяли поповненню шкільного бюджету шляхом збирання жолудів у парку ім.Б. Хмельницького. За зароблені гроші організовувалися екскурсії у міста України. Частина грошей ішла на допомогу дітям-сиротам.

 

У 1959 р. школа була газифікована, а з боку колгоспу надавалася допомога вчителям продуктами. У 70-х роках школі надавалася шефська допомога від долотного заводу, ПМК-72 М.Дрогобича, птахофабрики в обладнанні кабінетів, ремонту приміщень класів у канікулярний період. Нерідко ця допомога зводилася до того, що шефи давали матеріали, а ремонт здійснювали вчителі та учні школи та їх батьки. У період 60-80 рр. особливі акценти робилися на трудове виховання учнівської молоді. З одного боку, це стимулювало діяльність учнів і вчителів школи, а з другого - держава, не маючи можливості повністю фінансувати процес трудового виховання учнів, прагнула перевести це в розряд шефської допомоги з боку державних підприємств. З середини 80-х років виникла необхідність кардинальних змін у розвитку суспільства, які істотно вплинули і на розвиток освіти, оскільки відбулися спроби оздоровлення суспільно-політичного життя суспільства. У навчально-виховному процесі почалося відновлення національних та гуманістичних загальнолюдських цінностей. У зв'язку з цим у 1988 році було розроблено "Основні напрямки реформи загальноосвітньої і професійної школи", в яких передбачалося здійснення змін у системі ховання і навчання підростаючого покоління. Колектив школи, керований Осінчуком В.І., а пізніше Макаром С.І., включився в цей процес демократизації народної освіти, що виявилося у новому підході до організації навчально-виховного процесу.

 

Вчителі школи стають членами шкільної Просвіти, яка взяла на себе організацію найрізноманітніших форм пробудження національної свідомості шляхом популяризації обрядів, свят, пропаганди і вивчення рідної мови. За форму діяльності було взято виступи по селах району з виставою Т.Г.Шевченка "Назар Стодоля", а також організація тематичних вечорів, участь у відзначенні державних та релігійних свят через залучення до цього молоді села. У 1998 році директором Модрицької СЗШ І – ІІ ступенів став Заяць І.М. Тоді школа була в старому пристосованому приміщенні. У 2005 році урочисто була відкрита нова середня загальноосвітня школа, реорганізована як СЗШ І – ІІІ ст.. Рік за роком вчительський колектив на чолі з дирекцією оснащував приміщення, устатковувалися кабінети, поповнювалася матеріально-технічна база. У 2010 році буквально через 5 років після відкриття на базі Модрицької СЗШ І – ІІІ ступенів був створений Модрицький навчально-виховний комплекс І – ІІІ ступенів з середньою школою І – ІІІ ступенів і дошкільним навчальним закладом Веселка, у якому було створено дві групи: старша і молодша.

 

Джерело:  Навчальні заклади Дрогобиччини "Модрицька СЗШ І-ІІІ ст."