Унікальність розробки родовища полягає як в інтенсивності нафтовидобування на невеликій за розмірами площі (фактично на території міста), так і за тривалістю видобування покладів вуглеводнів. Відомо, що наприкінці XVIII ст. тут розпочався стихійний нафтовидобуток.
В інших наукових працях досліджується питання нафтового забруднення ґрунтів. Помітне місце в історіографії екологічних проблем нафтового Борислава посідають доробки щодо аналізу проблеми загазованості повітря. Встановлено, що в низці досліджень здійснено комплексний аналіз негативного впливу тривалого нафтовидобутку на усі складові частини екосистеми: гідросферу, літосферу, атмосферу та біосферу. Вітчизняні дослідники обґрунтовували необхідність вживання тих чи інших заходів щодо зменшення негативного впливу експлуатації Бориславського родовища на природне довкілля. Зазначено також, що огляд та аналіз актуальних екологічних проблем м. Борислав відображено у різних ЗМІ, зокрема пресі та інтернеті. Окреслено мету статті, яка полягає у спробі аналізу та систематизації вітчизняних наукових досліджень екологічних наслідків понад двохсотлітнього нафтовидобутку на Бориславському родовищі. Опрацьована наукова література дає підстави стверджувати про наявність широкого масиву досліджень екологічних проблем, пов’язаних із тривалим видобутком нафти на території Бориславського родовища.
У праці П.В. Клочка, М.Ю. Журавля та Д.Ф. Чомка аналізуються чинники високого рівня забруднення природних вод у межах нафтогазоносних площі Прикарпаття,у тому числі на територіях розташування промислових об’єктів НГВУ Бориславнафтогаз, а також подаються пропозиції щодо організації екологічного моніторингу за якістю вод .В.В. Карабин і Ю.М. Рак здійснили оцінку хімічного складу атмосферних опадів (талих вод зі снігу) в околицях Борислава та встановили, що порівняно з талими водами снігового покриву фонових ділянок Карпат досліджені ними проби снігу характеризуються значно вищою концентрацією головних іонів і сполук азоту, спричиненою, ймовірно, значним техногенним навантаженням на атмосферу внаслідок діяльності нафтовидобувних і переробних підприємств регіону. Ці ж автори починаючи з 2014 р. ведуть моніторинг хімічного складу вод річки Тисмениця (саме до неї належить більша частина Бориславського нафтопромислового району) та її окремих допливів, обґрунтовуючи це тим, що хімічний склад вод річкових систем, який формується різноманітними породами, що відслонюються вздовж берегів річки, й атмосферними опадами, може слугувати інтегральним показником екологічних змін території басейну річки .
Проблема порушення гідрологічного режиму та якості підземних і поверхневих вод у межах Бориславського нафтогазового району при проведенні геофізичних робіт і розвідки нафтогазових родовищ, їх експлуатації, транспортуванні нафти і газу піднімається у праці Є. Іванова та Н. Кучманич.Аналіз літературних джерел свідчить, що експлуатація нафтових родовищ чинить негативний вплив і на ґрунтовий шар довкілля. Так, дослідження забрудненості ґрунтів м. Борислав, проведене О. Романюк, О. Дудком, І. Ощаповським і Н. Кучманич, установило, що найбільш забрудненими нафтопродуктами є ґрунти в районах озокеритової шахти мікрорайону Потік і в центральній частині міста у заплаві та руслі р. Тисмениця. Зазначено, що вміст нафтопродуктів у відібраних пробах перевищував тимчасово допустиму концентрацію у 2–8 разів, а також те, що нафтове забруднення ґрунтів супроводжується забрудненнями важкими металами Cu, Zn, Co, Cd, Ni, V .У науковій розвідці Р. Дідули про вплив нафтогазовидобутку на еколого-геоморфологічну ситуацію у Бориславі робиться висновок, що спорудження копалень і свердловин зумовило дегазацію ґрунтового покриву і знищення родючого шару ґрунту, антропогенну трансформацію рельєфу.
Науковцем Н. Клімовою проаналізовано можливі методики оцінки стану ґрунтів на території Борислава, наведено критерії оцінки ступеня забруднення ґрунтів і схему визначення інтенсивності забруднення ґрунтового покриву на основі таких показників, як нафтопродукти, феноли та важкі метали. У дисертаційному дослідженні Л. Шевчик нафтозабруднених ґрунтів на прикладі відвальних ґрунтів озокеритової шахти м. Борислав відображено результати впроваджених автором екологічного моніторингу на нафтозабруднених ділянках озокеритовидобутку та розроблених методів біотестування і біоіндикації із застосуванням шкали токсичності та з’ясовано, що ґрунти озокеритової шахти Борислава є токсичними, а це відповідає загрозливому та передкризовому рівням забруднення. Окрему групу становлять дослідження чи не найгострішої проблеми Борислава – загазованості атмосферного повітря через забруднення його вуглеводнями.
Складні екологічні проблеми нафтового видобутку Борислава відображені також у численних публікаціях різних ЗМІ. Серед них – Екологічне знищення Дрогобиччини, Екологічні проблеми Борислава спричинив безсистемний видобуток нафти, У Бориславі – екологічна катастрофи, Проблема, що здатна перетворити Борислав на найуспішніше місто України, Газова проблема Борислава може стати прибутковим бізнесом, Звернення Бориславської міської ради, Вирішення екологічних проблем нафтового Борислава потребує державної підтримки, Петиція щодо екологічної катастрофи у місті Борислав Львівської області. Окрім цього, у їхніх матеріалах представлена думка громади міста, позиція органів місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання – ПАТ Укрнафта – про те, що без втручання та фінансової підтримки з боку держави не вдасться вирішити проблеми, пов’язані з подоланням наслідків тривалого нафтовидобутку на території Борислава.
Джерело: Дідула Р. "Вплив нафтогазовидобутку на еколого-геоморфологічну ситуацію у Бориславі."
