За переказами дана церква збудована на місці давнішого монастиря, спаленого татарами коло 1600 року, згадки про який походять з 1566 р. Цей монастир у Башеві (давня назва Нагуєвич) мав фальсифікат надання привілею від князя Лева Даниловича. В середині XVIII ст. тут існувала парафіяльна церква, про що свідчать митрополичі декрети 1746 р. в справі майнового спору між священниками верхньої і нижньої церков. Про час побудови існуючої церкви свідчить напис на хрестовому сволоці нави (в перекладі): "...цей дім Божий року Божого 1801 власними стараннями...і верхньої нагуєвицької за існування отця пароха Вінницького. майстер Іван Панас і Ілій Думак начальник фундації і Іван Маць і Іван Климко".
В середині XIX ст. Яків Франко, батько Івана Франка, своїм коштом відновив вівтар, справив окуту в срібло і золото "Євангелію" та залізний хрест і камінь на пам`ятник в честь знесення панщини. У 1932 р. майстри Осип Гомзяк, Степан Думяк та Юліан Підляшецький відновили церкву, про що залишили напис на зрубі нави: "Відновлено церков 1932 р. Майстри Гомзяк Осип // Думяк Степан // і Юліян Подляшецький Комітет о. М. Єднакий // Петро Котин Михайло: Гринь Хруник // за началь гром // Василя Твердовського". Церква зачинена у 1962 р. Через десять років реставрована. З 1989 р. знову чинна.
Дерев`яну церкву Нагуєвич видно здалеку, якщо рухатися зі сторони Борислава. Церква видовжена у плані, тризрубна, одноверха, зовні повністю відремонтована. Цікаво, що ризницю прибудували до вівтаря зі сходу, зробили її однакової ширини з вівтарем, накрили двосхилим дахом, який переходить у піддашшя, що оточує церкву. Навколо бабинця піддашшя утворює широке опасання на дерев`яних стовпах. Головний вхід від заходу виразно акцентований: над дверима велике зображення св. Миколая - покровителя храму, ліворуч і праворуч дверей встановлені дерев`яні розп`яття, прикрашені вишити рушниками, низ піддашшя покрили пластиковою вагонкою.
Існують бічні двері у південній стіні нави. Усі стіни вертикально шальовані дошками. Кидаються у вічі маленькі віконечка у стінах нави та вівтаря. Наву завершує світловий восьмерик, накритий низькою банею без ліхтаря. На північ від церкви збудована велика дерев`яна триярусна дзвінниця з XIX ст., третій ярус має підсябиття, пірамідальний дах завершує восьмерик накритий банею.
Джерело: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.

