Цьогоріч народному театру ім. Теодора Торосевича виповнилось би 55 років віп мон заснування. За умови. якби театр продовжив свою творчу діяльність. Але вже понал чра віку про театр ні слуху, ні духу. Канув у Лету. А так добре все починалось. У далекі 30-ті рoки XX століття аматори народної сцени збирались на віллі Мандзюка на Річках. Там проводини репетиції і іздили по навколишніх селах з успішними виступами. Потім у Трускавці збудувалк будинок «Сільського господаря», і вистави відбувались ледь не кожного місяця. Однак справжнього розквіту театр зазнав, коли за справу взявся в 1965 р. режисер В'чеслав Вicентович Орловський. Саме цю дату визнають як час заснувания Трускавецького народного театру. Пан В'ячеслав зумів об єднати навколо себе великих поціновувачв театрального мистецтва: Михайла Мендзата, подружжя Шумлянських- Валентину і Володимира, Левка Петранівського, Лідію Климко, Романа Ролдича, Петра Киселичника, Євгени Тимон, Надію Габшій, Данила Беніва і Миколу Щербатка. Цікавим був і репертуар театру за ці 12 років: «Наталка-Полтавка», «Пельменко-денщик», «Небезпечна професія», «Під зодотим орлом», «Люди в шинелях». Наступним режисером театру в лютому 1978 р. став Іван Михайлович Скибак. Ним постановлено вистави «Шельменко-денщик» і «Наталка-Полтавка».
Неабиякий успік тоді мали. вистави «Курортний роман» у виконанні Лідії Яковлевої і Михайла Мендзата та «Жорстокі iгри» Арбузова. А долучались до виступів на сцені Марія і Станіслав Залевські. Петро Бала- буха, Лев Киселичник, Петро Веретка, Галя Теслюк, Марія і Микола Поліщуки, Iгор Яхнів, Ганна Iванчук, Марія Сурмак, Iван Даньків, Варвара Кривцова, Любов Доморадова. Оля Громова-Шумилова, Сергій Лучник, Галя і Володя Шумлянські. У 1980 р., після закінчення Самбірського училища культури, в Трускавеці приіхав пра- цюнати режисером Степан Наконечний, який не тільки займався своєю фаховою працею, але й власноручно виготовляв театральний реквізит при активному сприянні тодшныего директора Сергія Бранця. Тоді залюбки в театрi виступали Василь Марківський і Нагаля Мовчан, Марія Залевська і Ірина Наконечна-Павловська, Богдан і Марія Андраші, Ніна ННД луцька і Петро Веретка, Любов Доморадова і Микола Іваник, Тарас Сорока. Ставив і свою дипломну роботу за детективом Arати Кpісті «Мишоловка» випускник режисерського, вся ділення Московського інституту культури грускавчанин Iгор Антонов. 3 великим успхом у Трускавці проходили вистави-водевіль «Біда від ніжного серця» Сологуба, «Тема з варіаде ями» Самуіла Альошина та «Пам'ять серця» Олександра Корнійчука. Всім добре запам ятав фестиваль-огляд народних театрів Львівщини, що відбувався в Будинку культури с. Славсвм а потім-на горі Тростян, на яку актори піднімались витягом у театральних костюми.
В 1983 р. Валентина Жидкова змінила режисера Степана Наконечного, котрий на том заснував театр естрадних мініатюр «Смійтесь на здоров'я». Вона змогла поставити «та модну комедію», «Солдатську вдову», «Бояриню» та театральну композицію «Чи любл театр?» Цікавим експериментом виявилась робота режисера Михайла Купчина «Кома 3-за океану». Допомагали все це здійснювати справжні театрали: Іван Даньків і Лод Діхтяр, Михайло Мендзат і Лідія Яковлева, Людмила і Олексій Штейни, Людмила Шетяк, Петро і Олег Веретки, Неля Злочівер і Петро Вітюковський, Ганна і Роман Андрувь Олександра Винарчик і Михайло Купчин, Ольга Панченко і Галина Хавко, Георгіна и (художній керінник) і Світлана Хандарова, Галина Король i Оксана Сех, подружжя ми i Mapія Поліщуки. Пройшли роки.. Невже назавжди заросла стежина до народного театру? Сподіваємось, що ні, і в стінах Народного дому незабаром відкриються лаштунки та засвітяться рампи!
Джерело: Микола Іваник "Спацер старими вулицями Трускавця"
