29 березня 1912 року Палата Працедавців нафтової промисловості в Бориславі затвердила тимчасовий статут Геологічної Станції (Stacja Geołogiczna). 1 червня 1912 року технічним керівником її став доктор геології Болєслав Кропачек, а науковим керівником - професор Яґелонського університету у Кракові, доктор геології Юзеф Ґжибовскі.

Розташовувалася станція у будинку в мікрорайоні Потік. Це була перша в Україні наукова геологічна дослідна установа в озокеритній та нафтогазовій промисловості. 1-7 вересня 1925 року у Геологічній станції відбувся Перший Геологічний З’їзд Карпатської Асоціації (Association Géologique Karpatique), організований геологом, доктором Константи Толвіньскім (1876-1961) і присвячений Східним Карпатам.

На З’їзд прибуло 67 геологів з Польщі та з-закордону. Спершу до Асоціації входила Польща, Румунія, Чехословаччина та Югославія. В часі З’їзду відбулося дев’ять наукових подорожей до різних місцевостей Прикарпаття та Карпат. Із початку грудня 1932 року до 1952 року на базі Карпатської геологічної станції діяв єдиний в Україні та Європі науково-дослідний заклад – Карпатський геологічно-нафтовий Інститут. Його організатором та довголітнім керівником у 1932-1939 роках був видатний вчений геолог-нафтовик, доктор Константи Толвіньскі.

Із 1962 р. тут розташовується спецшкола для дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату та ДЦП. 25.11.1992 р. на фасаді будівлі встановлено та урочисто відкрито металеву пам’ятну таблицю колишньому інституту. Цей будинок є пам’яткою історії державного значення, охоронний N 1388 згідно розпорядження Львівської обласної ради за N 528 від 19 липня 1995 року.

Джерело: О. Микулич, Р. Тарнавський  "Історично-культурні пам'ятки Борислава і Східниці"