Де Бистрицю з давніх-давен осідлав
Світлицями Дорожів тісно,
Зродився керманич нескорених лав
Боротися безкомпромісно...

Знялися уже і ще встануть колись
Йому монументи бронзові,
Та довше від них, із поривом увись,
Герой буде жити у слові!

Спорудили пам`ятник мужньому й непохитному борцеві за волю України в лавах ОУН-УПА у Дорожові не випадково. Дмитро Грицай народився у цьому мальовничому селі над річкою Бистицею.

У 1928 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Під час навчання в ній став членом УВО, згодом ОУН і в 1933 р. був призначений військовим референтом Крайової екзекутиви ОУН. Продовжив високі студії на фізико-математичному факультеті Львівського університету. Їх перервала військова служба у польській армії, де Дмитро закінчив з відзнакою старшинську школу. За активну діяльність в ОУН у 1934-1936 рр. був перший раз ув`язнений в концтаборі Березі Картузькій (Польща), а в 1939 р.- другий раз, вийшовши з неї після поразки Польщі у вересні 1939 р. У перерві між двома ув`язненнями зумів закінчити університет.

У 1943 році став членом Проводу ОУН (Б) і начальником Головного штабу УПА під псевдонімом "Перебийніс".

19 грудня 1945 р. на самому чехословацько-баварському кордоні Дмитра грицая захопили в полон і доправили до Праги. Після допитів його планували передати Москві. Знаючи, що його чекає, 22 грудня 1945 р. він у тюремній камері добровільно відібрав собі життя і пішов у безсмертя.

Знагоди 50-річчя УПА в 1992 році на фасаді його батьківської хати, в якій доживала віку вдова повстанця Дмитра Грицая-Перебийноса Марія Грицай, відкрили меморіальну таблицю, а перед Народним домом у центрі села - пам`ятний камінь.

А на 100-річний ювілей Героя, ліворуч від центральної доріжки піднявся величний бронзовий пам`ятник видатному діячеві визвольних змагань роботи львівського скульптора Ярослава Лози.

Джерело: "Монументальна Дрогобиччина".Роман Пастух.