Зрозуміло, що монумент у Бориславі міг появитися пізніше за цю дату. I справді, відкрили його за рішенням i фінансуванням Ради Mіністрів УРСР на диво теплого й сонячного дня 20 грудня 1958 р. у центрі міста перед рестораном «Карпати», неподалік відомого Барабського мосту. Задумливий поет нахилив голову уважно вдивля- ється з гранітного постаменту у ритм життя Борислава, щиробажаючийомупіднятися зіщоденних проблемітур- бот до сонця, до кращої будучини.

Тодішня влада не могла не скликати урочистий мітинг. Серед промовців мусили бути представники влади і pізних колективів, як-от голова Дрогобицького облвиконкому Іван Тарнавський, секретар міського комітету компартії Григоpій Закрой, швачка швейної фабрики Ганна Плавуцька, старший інженер 8-го нафтопромислу Михайло Іванчук, учениця 9 класу СШ-1 Дарія Павловська, студент Дрогобицького педагогічного інституту ім. I. Франка Михайло Кочерган, директор СШ-8 Михайло Жель та інші. Відтоді пам'ятник став візитною карткою новітнього Борислава. З легкої руки великого письменника і націо- нального Мойсея він ніколи не перестане сміятися.

Завдяки Дизелю почався бум у нафтовидобувній, нафтопереробній та автомобільній промисловості. До Борислава злетілися німецькі, французькі, англійські, швейцарські, нідерландські, белыгійські, польські, еврей- ські та інші шукачі швидкої наживи і відкрили свої фірми. Нафтових шибів вони нагадували здалека ліс. У пошуку заробітку туди стала напливати й дешева робоча сила з навколишніх cіл, тобто прості темні селяни. Iх нещадно визискували. Техніка безпеки та охорона праці знаходились на мінімальному рівні. Захист закону був відсутній. Серед робітників постійно траплялися нещасні випадки, чимало веж було так багато й густо, що з яких закінчувалися трагічно.

На основі розповідей людей, власних спостережень під час переховування від епідемії холери, наступних неодноразових відвідин тоді ще села Борислава I. Франко глибше зацікавився виробничим і побутовим життям цього «Пекла на землі», «Галицької Каліфорнії», запо- чаткувавши у європейській літературі болючу робітни- чу тему. Першим його віршем став «Максим Цюник» про загибель нагуєвицького селянина Михайла Цюника у бориславській шахті, а оповіданням ка» про відвідини фабрики «Галіція» в Дрогобичі ціса- рем Австро-Угорщини Францом-Йосифом I у 1880.

Джерело: Роман Пастух. Монументальна Дрогобиччина.

Hosting Ukraine