Непроста, драматична доля судилась пам`ятникам Іванові Франку в курортному місті.
У рік 100-річчя поета, тобто 1956 р., у Трускавці появився перший пам`ятник-погруддя з литого каменю роботи Львівських скульпторів Якова Чайки та Володимира Сколоздри.
Наступні десятиліття згубно вплинули на стан "трускавецького Франка" у сквері його імені, що вимагав краще заміни, ніж реставрації.
З нагоди 130-річчя велета з Нагуєвичів у 1986 р., яке відзначалося під егідою ЮНЕСКО, попередній пам`ятник демонтували. Старе кам`яне погруддя поступилось новому кам`яному, але "під бронзу". Місце впорядкували і пам`ятник милував око трускавчан і курортників. Але у ніч на 20 серпня 2012 року, за сприяння можновладців, стався акт вандалізму. Нечуваний випадок наелектризував атмосферу в місті. Посипались протести, і влада мусила подбати про відновлення бюста і повернення на постамент.
Громадські організації, активні трускавчани замовили Львівському скульпторові Романові Романовичу та архітекторові Оресту Скопу новий бронзовий бюст поета висотою до пояса і восени 2013 року встановили на гранітному постаменті біля церкви Святого Миколая. Так протягом 2012-2014 рр. у Трускавці на незначній відстані один від одного стояли два монументи І.Франкові- давніший кам`яний "зразка" 1986 р. у сквері його імені та новий бронзовий монумент "зразка" 2012 р. біля церкви Святого Миколая.
Можливо, ці пам`ятники спокійно стояли б далі, якби знову не далися взнаки політичні пристрасті. Як повідомляла газета "Джерела Трускавця" від лютого-березня 2014 р., "комунальні служби міста демонтували пам`ятник Івану Франку, який невстановлені досі особи розмістили восени минулого року вночі біля церкви Святого Миколая у Трускавці."...
Після тривалих перипетій громади з владою можновладці повернули тепер уже бронзовий пам`ятник туди, де стояв кам`яний попередній. Відкрили його в оновленому сквері з нагоди 160-річчя від дня народження І.Франка у серпні 2016 року. Грамоти за роботу над пам`ятником отримали Зеновій Кушнір, Олексій Балицький, Назар Веретка, Уляна Демакіна, Орест Скоп.
Джерело: "Монументальна Дрогобиччина". Роман Пастух.
