Про село Ясеницю-Сільну, що лежить між Франковими Нагуєвичами і нафтовим Бориславом, люди переважно дізнаються ще зі шкільних літ, коли вивчають українську літературу та історію. Саме з цього села походить мама Івана Франка Марія Кульчицька. Саме з цього села майбутній поет пішов до школи і закінчив два класи.  Саме тут працював директором школи  майбутній полковник Українських Січових Стрільців та УкраїнськоїГалицької Армії ЗУНР Григорій Коссак. І саме в Ясениці-Сільній з нагоди 100-річчя уродин Т.Шевченка він спорудив перший на Дрогобиччині і один з перших в Україні пам`ятників Кобзареві, що не зберігся.

Але через півстоліття національнийгеній і пророк вдруге прийшов до Ясениці-Сільної. Він височить на увесь зріст у "Сторонському ліску" на пагорбі за селом, де колись стояла каплиця.

У березні 1964 року український народ урочисто відзначав 150-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Під впливом ювілейної кампанії директор школи Орест Лобанців задумав спорудити пам`ятник поетові. При оказії він відвідав львівського скульптора Еммануїла Миська, у майстерні якого побачив готову скульптуру і дізнався, що її можна придбати, позаяк замовник з Вінниці чомусь не дається чути.

Повернувшись, директор поспілкувався зі своїм попередником на цій посаді Миколою Сторонським, головою колгоспу Іваном Сірченком, бригадиром тракторної бригади колгоспу Юліяном Гавриликом, колгоспним комірником Мироном Сторонським, заваідувачем пилорами Миколою Дудяком. Після обговорення пропозиції вони зійшлися на тому, що потрібні 20 тисяч рублів (на той час- величезна сума) можна позичити тільки в колгоспній касі. Так вони і вчинили, і скульптура стала власністю громади.

Аби якнайшвидше повернути позику, організатори вночізверталися до мешканців, влаштовували у навколишнійселах платні концерти івистави, що тоді нерідко практикувались за прикладом довоєнної "Просвіти", і приблизно за рік потрібну суму назбирали.

Цькування ініціаторів благородної справи, передусім Ореста Лобанціва та Івана Сірченка, з боку компартійних чиновників не припинялось, хоча ті зуміли попри всі моральні знущання спорудити постамент. Однієї липневої ночі 1965 р. скульптуру поета, котра зберігалась у стодолі Мирона Сторонського, перевезли і встановили на постаменті у вигляді зрізаної піраміди. На табличці написали: "Рідному Кобзареві- яеницька земля". І все ж таки голова колгоспу Іван Сірченко вимушено покинув село.Що ж до Ореста Лобанціва, то він надовго потрапив у немилість до районного начальства. Але згодом все вляглося. А пам`ятник поетові- стоїть в Ясениці- Сільній і милує зір своєю красою.

Джерело: "Монументальна Дрогобиччина". Роман Пастух.