Видатний церковний і науковий діяч УГКЦ народився в с.Заздрості Теребовлянського району на тернопільщині. Закінчив богословські студії у Львові, Інсбруці (Австрія), Римі (Італія). У 1926 р. став ректором Львівської духовної семінарії. У 1928 р. розбудував семінарію і привів її до перетворення у 1928 р. на Львівську Богословську академію.

У 1939-1941 рр., під час першої російської окупації Західної України, А.Шептицький за згодою Папи Римського  Пія ХІІ таємно висвятив митрата Й.Сліпого на єпископа з правом наступництва митрополичого трону.

Після смерті А.Шептицького у 1944 р. Й.Сліпий очолив УГКЦ.

11 квітня 1945 р. заарештований НКВД і засуджений на 8 років ув`язнення в сибірських таборах ГУЛАГу. Загалом у московській неволі пробув 18 років.

У 1965 р.Ватикан надав йому титул кардинала.

Від 1975 р. користувався титулом Патріярха.

Найбільшим досягненням Й.Сліпого останнього періоду життя стало спорудження у Римі Собору святої Софії УГКЦ, освяченого у 1969 р., придбання і відновлення храму Жировицької Матері Божої, заснування монастиря отців Студитів Українського католицького університету Святого Климента у Римі, відновлення журналу "Богословіє".

Помер і був похований у Римі. На початку незалежності України його перепоховаали в крипті собору Святого Юра у Львові.

Джерело: "Монументальна Дрогобиччина". Роман Пастух.