У 1909 р. на розі вулиць І.Мазепи і Ш.Алейхема, на замовлення представників єврейської інтелігенції збудована синагога, фасад якої був оздоблений в сучасний в той час стиль венеційної есеції.

Зовнішні розміри споруди (18,2 х 14,6 м.) дозволяли архітектору  зробити молитовний зал хоча б квадратної форми. Однак, в період будівництва синагоги вже закріпилася локальна будівельна традиція, яка склалася при проектуванні більш ранніх культових споруд Дрогобича. Ппропорціям молитовної зали надається пропорція співвідношення (2:1) (16,9 м.-східної і західної стін, 7,8 м.- південної і північної стін), хоча це зовсім не було обумовлено щільністю забудови.

Чим же приваблювала  замовників будівництва дрогобицьких синагон подовжена східна стіна, в якій, як відомо, знаходиться Арон Койдеш зі сувоями Тори? Скоріш за все, її святість. Місце біля східної стіни синагоги було неймовірно почесним і призначалося для поважних членів єврейської спільноти. Воно купувалось за немалі гроші і передавалося по спадковості. Великим авторитетом користувалися саме ті єврейські сім'ї, представники яких на протязі кількох поколінь молилися біля Арон Койдеш.Таким чином. подовження східної стіни дозволяло великій кількості молільників користуватись найбільш почесним місцем молитви. Разом з тим, збільшення розміру східної стіни використовувалось для будівництва більш широких галерей для жінок. Із зовнішнього боку на фасаді розміщено шість з півциркульним закінченням подовжених вікон. Відстань між третім і четвертим вікном набагато ширша аніж інші міжвіконні проміжки, однак віконний проміжок посередині- відсутній. Зі сторони молитовної зали саме в цьому місці і знаходилася вівтарна шафа.

 

 

 

Джерело:Й.Гельстон. Архітектурні особливості Дрогобицьких синагог.

Hosting Ukraine