Стебницький ДГХП "Полімінерал" – державне гірничо-хімічне підприємство (ДГХП), розташоване в м.Стебник Дрогобицького району. Попередні назви: Стебницький калійний завод (не плутати з ТОВ "Стебницький калійний завод"), Стебницький калійний комбінат. Стебницьке ДГХП "Полімінерал" належить еколого-небезпечних об’єктів Львівської області. Площа гірничого відводу становить 1290 га. згідно гірничо-відвідного акту за № 208. Родовище розроблялося двома рудниками – № 1 та № 2. На 1986 рік родовище налічувало запаси калійних руд у обсязі 1,1 млрд. тон.

 
Стебницький калійний комбінат – підприємство гірничо-хім. промисловості, що випускає мінеральні добрива; розташований у с. м. т. Стебнику. Значні запаси калійних солей відкрито у Стебнику в кін. 1870-их pp., але видобуток їх почато щойно 1923; 1927 – 104 200 т. За сов. влади виявлено нові поклади калійних солей, реконструйовано старі шахти, збудовано ряд нових цехів комбінату; 1961 введено у дію комплекс шахти "Нової" потужністю 1 млн т калійних солей на рік, 1966 введено у дію збагачувальну фабрику. 1970 збільшено потужність комбінату до 0,5 млн т концентрату; 1971 – потужність рудні дорівнює 3 млн т руди. Станом на 20.07.10 податковий борг підприємства становив 1 млн 587 тис. грн.; заборгованість із виплати зарплати на 1 липня 2010 – 350 тис. грн.; на підприємстві працює 221 людина. Виробничу діяльність ДП припинило 1988 році. Підприємство є збитковим починаючи з 2007 року. Розглядається можливість подання цього об'єкту на приватизацію.
 
В 2010 році ФДМУ двічі намагався продати підприємство – 15 липня та 28 жовтня, але кожного разу конкурси скасовувались через відсутність заявок.
У січні 2010 року Кабінет Міністрів виключив Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" з переліку стратегічних підприємств.
Станом на 29.04.2011 підприємство заборгувало бюджету 554 тис. грн. земельного податку.
 
                                                                 Екологічна катастрофа
 
14 вересня 1983 р. після сильного дощу відбувся прорив ґрунтової дамби хвостосховища між пікетами 7 та 8. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (мулу) ринула у басейн р. Солониці, а з неї – у р. Тисьменицю й далі в р. Дністер та Чорне море. Сумарна маса цього викиду становила понад 5 млн т, це був селевий потік з потужним гідравлічним напором. Величезна маса соляних відходів забруднила всю навколишню територію (річки, сади, городи, поля, ліси). Це завдало величезної шкоди флорі й фауні району, а також гідробіонтам річок Солониці, Тисьмениці, Дністра та Чорного моря.
 
Видобуток руди, згідно з початковими проектами, здійснювався без закладки відпрацьованих порожнин, внаслідок чого утворилося близько 33 млн.м3 пустот, що призводить до просідання земної поверхні і утворення провалів. Рішення про обов'язковість закладки було прийняте міжвідомчою комісією тільки в 1978 році. Збудований на підприємстві закладувальний комплекс загальною потужністю 300 тис. м3 в рік дозволив провести закладку 1,8 млн.м3 шахтних пустот, однак на даний час комплекс не працює. Закладка здійснюється лише породою від проходки і становить всього 1,5 – 2 тис.куб. м в рік. З того часу об'єм виробництва калійних мінеральних добрив у Стебнику зменшився. За умов позитивного водного балансу – переважання опадів над випаровуванням у хвостосховищі, немає гарантії нового прориву дамби після сильних дощів. Тому частину ропи з хвостосховища, яка перевищує проектні позначки, за погодженням з контрольними органами, періодично скидали в р. Солоницю.
 
За час роботи хімічної збагачувальної фабрики накопичилася велика маса відходів. Рівень ропи у хвостосховищі на початок 80-х років ХХ ст. досягав критичної відмітки, і дамба зазнавала щораз більшого тиску з боку своєрідного соляного басейну. В дамбі з'явилися дрібні тріщини, про що служба нагляду за її станом повідомляла відповідних посадових осіб тогочасного Стебницького калійного заводу, однак належних запобіжних заходів не було вжито. Родовище відроблялось двома підземними рудниками загальною потужністю 4 млн.т в рік. Видобуток руди, згідно з початковими проектами, здійснювався без закладки відпрацьованих порожнин, внаслідок чого утворилося близько 33 млн.м3 пустот, що призводить до просідання земної поверхні і утворення провалів. Рішення про обов'язковість закладки було прийняте міжвідомчою комісією тільки в 1978 році. Збудований на підприємстві закладувальний комплекс загальною потужністю 300 тис. м3 в рік дозволив провести закладку 1,8 млн.м3 шахтних пустот, однак на даний час комплекс не працює. Закладка здійснюється лише породою від проходки і становить всього 1,5 – 2 тис.куб. м в рік.
 
Загальний об'єм підземних карстових порожнин, якістановлять значну небезпеку і можуть призвести до техногенної катастрофи, становить 440 тис. куб. м, тампонажні роботи припинено в 1993 році. За 2002 – 2004 рр. активізація поверхневого карсту тричі фіксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курорту Трускавець. У Стебнику на ДХГП "Полімінерал" у хвостосховищі накопичено 11,2 млн. м3 відходів. Крім ропи, у хвостосховищі міститься близько 20 млн т твердої фази – соляно-глинистих відходів флотаційного збагачення. В зоні Шахтного поля західного флангу рудника № 2 відбуваються деформаційні процеси, які визнано такими, що активізувалися і дана ситуація загрожує виникненню провалів земної поверхні та можливою руйнацією автодороги Львів-Трускавець, водогону Гірне-Дрогобич (водогін знаходиться в межах впливу гірничих робіт на шахтному полі рудника № 2), лінії електропередач. 
 
Після роботи багатьох державних комісій врешті-решт 1988 р. прийнято рішення про закриття хімічної збагачувальної фабрики Стебницького калійного заводу (нині Державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал"). Після зупинки збагачувальної фабрики "Полімінералу" в зв’язку із запланованою реконструкцією, з 01.01.1988р рудник №2 був зупинений і перебував у стадії консервації. Реконструкція збагачувальної фабрики не відбулася. Залишкові промислові запаси по руднику складають 15,4 млн. т. Закриттю рудника №2 ДГХП "Полімінерал" послужила також аварія шахтного 12-тонного електровозу, який впав до клітьового стволу та вивівши його повністю з ладу.
 
Згідно з рішенням Міністерства промполітики України (протокол від 29.01.2002 р.) рудник № 2 підлягає "Мокрій" консервації шляхом заповнення гірничих виробіток третього-четвертого горизонтів насиченими розсолами, а простір відроблених запасів вище розташованих горизонтів – гідрозакладкою накопиченими в хвостосховищі відходами збагаченої калійної руди. Розробкою "Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП "Полімінерал" займається ВАТ "Гірхімпром". 24 березня 2004 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження "Про затвердження комплексного проекту консервації рудника N 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал"" з строком виконання робіт - 8 років, вартість 162,4 млн. грн. На початок 2009 року повністю відсутнє фінансування цих робіт з держбюджету. На 01.01.2009 р. виконано робіт на 38,796 млн.грн. В зоні Шахтного поля західного флангу рудника № 2 відбуваються деформаційні процеси, які визнано такими, що активізувалися і дана ситуація загрожує виникненню провалів земної поверхні та можливою руйнацією автодороги Львів-Трускавець, водогону Гірне-Дрогобич (водогін знаходиться в межах впливу гірничих робіт на шахтному полі рудника № 2), лінії електропередач. 
 
Джерело: Білоніжка П., Дяків В. Хімічний та мінеральний склад відходів збагачення калійних руд Стебницького родовища та їхній вплив на довкілля: - Вісник ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2009. Вип. 23. С. 162–174.
Анучин В.А. Основы природопользования. - М.: «Мысль» 1994.
Hosting Ukraine