В селищі Тустановичі (тепер мікрорайон Борислава) недалеко від річки Лошань під горою Маґестра біля сучасної вулиці Тустановецької розташовувалася Тустановецька солеварня, яка була важливим джерелом солі для Галичини до початку ХІХ століття.
Будівля солеварні мала типову для того часу архітектуру та знаходилась поряд з криницею з солоною водою. Зовнішній вигляд солеварні був досить простим – як покрівельний матеріал використовувався дерев’яний ґонт, а дерево, з якого будували солеварню, вимочували в нафті, щоб забезпечити стійкість до соляної ерозії.
Солеварня в Тустановичах працювала за принципом середньовічної мануфактури. Вся сіль вироблялася шляхом випарювання в спеціальних панвах, за які сплачувався податок безпосередньо до королівської казни. окрім соляних джерел, солеварня використовувала також соляну ропу (солений розсіл з-під землі), яка вистоювалась в спеціальних ємностях.
Кожна панва Тустановецької солеварні мала своє маркування від короля. Сіль з Тустановецької солеварні використовували не лише в Галичині, а й при королівському дворі, а також як валюту у часи середньовіччя.
Джерело: Путівник Борислава "Історія приправлена сіллю"
