Перша писемна згадка про церкву датується 1515 роком. Відомо, що, перша дерев’яна церква згоріла у 1836 р., а на її місці у 1848 р. побудовано нову дерев’яну, яка також згоріла від блискавки 14 червня 1891 р. У 1904 р. архітектор Василь Нагірний розробив проект нової мурованої споруди. Нагірний Василь Степанович (11.01.1848 – 25.02.1921) – знаний архітектор, народився на Львівщині. Навчався у Львівській технічній академії (1870 – 1871 pp.) і Федеральній політехнічній школі у Цюріху (1871 – 1875 pp.). Працював у Швейцарії, а з 1882 р. у Львові. Відзначався надзвичайною творчою працездатністю (спроектував і збудував понад 200 культових споруд). Застосовував форми неовізантійського і неоросійського стильових напрямків, неоренесансу і неороманіки. В проектах дерев’яних храмів вживав прийоми народного зодчества. За проектами В. Нагірного збудовані муровані та дерев’яні храми в багатьох селах сучасної Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та республіки Польща. На основі проекту В. Нагірного у 1910 р. за стараннями отця Олексія Гоцького будівництво нової церкви було завершене.
Завдяки жертовності парафіян в новій церкві було зведено два бічні вівтарі. Один жертвували парафіяни селянського братства, а другий – парафіяни шляхетського братства. В храмі були встановлені амвон (казаниця), тетрапод, вівтар, проскомидія. У 1911 р. встановлено каркас іконостасу із образами, які намалював художник В. Павликовський із Самбора із оплатою за працю у розмірі 6700 корон. Першу службу було відправлено 1912 р. у Велику п’ятницю. Нова церква, як і попередні, отримала титул Святої Параскеви. Дослідниця І. Скочиляс стверджує, що протягом XIX початку ХХ ст. чисельність греко-католицьких парохій Перемишльської єпархії коливалася в межах 687-713, а оскільки храмів Св. Параскеви було майже 70, то це означає, що практично кожний десятий з них був названій на честь Св. Параскеви.
Нинішнім настоятелем церкви Св. Параскеви є о. Євген Кохан, який народився на Різдво 1941 р. в Бурштині, тоді Станіславської, тепер Івано-Франківської області. Вступив у Ленінградську духовну семінарію, згодом, через ряд обставин перевівся до Одеської духовної семінарії, котру закінчив у 1965 р. Цього ж року вступив до Московської духовної академії, де у 1967 р. висвятився на диякона, а у 1968 р. на священика. Спочатку парохував у Борщеві (через 2 тижні залишив парохію у зв’язку з браком житла) потім у Мельничах біля Журавна (2 роки) і у 1971 р. перейшов на парохію в село Уличне на якій священикує по сьогоднішній день.
Джерело: Церкви Дрогобиччини
