За часів польського панування учителями в школі були тільки поляки. Всі предмети викладалися тільки польською мовою, за винятком української мови, яка називалася "руська мова". Українців поляки називали "русіні". Учні мали підручники на польській мові. Сільська дітвора закінчувала в основному лише школу. Лише один її випускник - Микола Фриз - закінчив теологічні студії. З приходом у 1939 р. Червоної армії і встановлення радянської влади в освіті відбулися зміни. Було введено безкоштовне навчання всіх дітей. В селі було створено 10-річне навчання. Всіх дітей відправили повторно в той самий клас, в якому вони навчалися в 1938/39 рр, але по новій програмі. З приходом німців занепало політичне і громадське життя в селі, але школа продовжувала працювати. Навчальна програма у роки радянсько-німецької війни змінилася. Було відновлення викладання релігії, введено викладання німецької мови, скасовано викладання російської. З приходом "других совітів" знову починається вирішення кадрової проблеми. Радянські освітні власті надіслали в західні області УРСР до 1 липня 1946 р. 19361 вчителя.

 

На зміну старим педагогічним кадрам в школу прийшли нові, багато зі Східної України. В Залокоть було направлено 7 вчителів. В ІІ пол. 40-х р.р. в західних областях було продовжено поширення вечірної і заочної форм навчання, в тому числі і в нашій школі. Матеріально-технічне забезпечення в старому приміщенні школи суттєво не покращилося. Після закінчення 7-річки в с. Залокоть діти могли продовжити освіту в середніх школах с. Опака чи в с.м.т. Підбуж. У 1958 р. у зв’язку з освітньою реформою Хрущова Залокотська 7-річна школа була перетворена на 8-річну. Передбачалося (за законом) поєднати загальноосвітнє і політехнічне навчання. Деякі труднощі були з виховною роботою в школі, яка велася в прорадянському, прокомуністичному, атеїстичному дусі. Учні школи, виховані батьками в націоналістичному дусі, відмовлялися вступати в піонерські і комсомольські організації і не піддавалися антирелігійній пропаганді. В 1967 році було побудовано нове приміщення школи з майстернею і спортивною кімнатою. Відповідальним за будівництво школи був директор Полянський Іван Миколайович. Проте, зразу ж після завершення будівництва школи було призначено нового директора - Волошина Володимира Івановича.

 

Будівництво шкільної їдальні було розпочато і завершено на початку 80-х років. В школі були створені 3 кабінети для початкових класів, в кожному з яких були технічні засоби навчання. Були облаштовані спеціалізовані предметні кабінети (фізико-математичний, хіміко-біологічний, історичний, кабінет української мови і літератури). Була добре обладнана комбінована майстерня для роботи з деревом і металом. В школі знаходилася значна кількість спортивного інвентаря (лижі, палатки, рюкзаки та ін.) Біля школи було обладнано спортивний майданчик. У школі була створена бібліотека за великим книжковим фондом. В 70-80-ті роки всі учні школи були залучені в жовтенятську (1-3 кл.), піонерську (4-7 кл.) і комсомольську (8 кл. - після 14 років) організації. В 1972 р. в школі почала функціонувати і система груп продовженого дня. З 2005 року іноземна мова в школі - англійська. Навчання дітей з 6-річного віку запроваджено у 2001 році (до цього часу учні приходили в школу в 7 років).

 

Залокотська школа завжди підтримувала тісні стосунки з місцевим колгоспом, який забезпечував її овочами. Учні школи допомагали і місцевому лісництву в насадженні молодого лісу. В 1991-1992 н.р. згідно курсу реформування освіти в Україні, Залокотська школа була перетворена на основну із 9-річним терміном навчання. Справжнім національним святом для учнів, вчителів та жителів села стало 21 вересня 1991 року. На подвір’я школи вийшли школярі і їх батьки в національному одязі. Вперше навчальний рік почався зі Святої Літургії, яка відтоді стала щорічною традицією. В 1996 р. за ініціативою райво в школі був введений курс християнської етики. У 2001 році було створено Раду школи, яка складається з представників батьківських комітетів. Цей орган створений з метою залучити громадськість до управління школою для спільного розв'язання проблем. 

 

Джерело: Школи Дрогобиччини