Церква Преображення Господнього була заснована наприкінці XVI століття, у часі переходу до унії, як каплиця Святого Йосафата. Перший її священник Григорій Стрільбицький неохоче впроваджував культ Святого Йосафата, а також намовляв вірних повернути церкві стару посвяту. Першого серпня 1698 року Божого розглядалася справа в єпископському духовному суді Перемишльської єпархії за скаргою парафіян Преображення Господнього на отця Григорія Стрільбицького (скаржники звинуватили  священника у різних провинах, у тому числі й неморальній поведінці). Несподівано з'ясувалися інші обставини діяльності священника і громади: титул церкви Преображення Господнього збігся з титулом кафедральної церкви ( на той час резиденцією Перемишльського єпископа був монастир і церква Спаса). Тому потрібно було знайти інший титул, іншу посвяту. Відтак, суд закрив Задвірну церкву, припинив у ній богослужіння,  а отця Григорія Стрільбицького заборонив. 29 липня 1702 року Божого його повторно позбавлено духовного уряду.

23 квітня 1705 року Божого припис духовного суду про заборону отця Григорія Стрільбицького було повторено, а новим парохом призначено Василя Зубрицького- пресвітера церкви Святого Юрія (очевидно, одного із братських священників). У 1710 році уряд Задвірної церкви обійняв Василь Дучинський.

Усередині століття священником цієї церкви був отець Василь Федушко (Федушкевич). До слова, задвірні міщани Федушки характеризуються в церковних джерелах тієї пори як призвідники міжцерковних чвар. Очевидно, вони постійно порушували єпископський декрет про розмежування парафій Дрогобича, виданий 17 березня 1708 року Божого. За візитаціями 1760 і 1761 років церковні служби відправляв бакаляр зродини пароха. Візитація 1764 року Божого так характеризує священника:" недавно отець Федушкевич дістав колом від хлопа..". Церква була невізитована того року, і люди говорили  Федушкевичеві:"цвитар пустий, як прийде декан, буде нам докоряти"..."Каплан там один, синів ще не має, ані поповичів, тільки вчитель один з іхнього роду Федушків".

Віднайдення ще одного важливого документа прояснює ситуацію з отцем Василем Федушкевичем. Так, у лютому 1761 року Божого була порушена справа проти нього, у зв'язку з його неморальною поведінкою (священник, поховавши дружину, займався перелюбством, пиятикою, вчиняв бійки та ін). Його справою займалася комісія, до складу якої входили декан о.Стефан Староміський, о.Василь Голібкевич і кілька світських осіб. Було опитано чимале число свідків, які, здебільшого, підтвердили звинувачення. На жаль, остаточне рішення у цій справі не збереглося. Є припущення, що священник був відсторонений  від уряду, а його місце посів представник родини Дучинських. принаймі в актах  Перемишльського духовного суду від 1765 до 1779 рр. вже фігурує отець Теодор Дучинський, очевидно син отця Василя, пароха першої половини століття. У декільох справах було порушено питання по церковні бенефіції, зокрема , про правочинність відокремлення від міських парафій церкви Преображення.Були також спроби звинувачення отця Теодора в неморальній поведінці. Після нього у церкві служив отець Гілевич, який помер 1815 року Божого.

 

 

Сьогодні, станом на 2017 рік у церкві Преображення Господнього несуть свою службу:

протоієрей Любомир Митник;

протоієрей Богдан Волошин;

отець Ростислав.

 

 

Джерело: духовенство Дрогобицьких церков вXV-XVIII ст. особовий склад, династії, душпастирська та мистецька діяльність.

Hosting Ukraine