Рушієм будівництва нового храму був С.Гриб. Проект виготовив кооператив І.Коваленка зі Львова. Душпастирем новоутвореної релігійної громади на північному передмісті став отець Софрон Яциків. спочатку появилась тимчасова каплиця, зведена в 1991 році, фундамент якої заклав будівельник Микола Перень, а освятив 28 березня 1991 року отець Софрон. Тоді ж уперше залунав дзвін. У 1992 році почалося зведення і самого храму. Через чотири роки будівництво храму завершено. Архітектурний нагляд здійснював дрогобицький інженер Ярослав Стецько, а фактичним керівником будівництва був М.Перень. Іконостас і престол для Вознесенського храму всиготовили Ярослав Котик, Володимир Захаряк із Лішні та Олексій Олексин, бляхарські роботи виконали Мирон Зап'ятко та Ігор Роїк. Образи для іконостасу і тетраподу намалював художник Петро Кемпа. Інтер'єр розписували Віктор Кирій із села Залужани (Вацевичі) уродженець Чернігівщини, потім Володимир Носов з Борислава та Степан Черхавський із Унятич. Купол у 2009 році розмалював Степан Забитко який походить із репресованої родини з села Дорожева, а він сам народився в Омську (Сибір).
Невдовзі після створення громади стихійно виник мішаний хор з 40 осіб під орудою Іванни Івах. Пізніше хором керували Галина Оспалінська, опісля Марія Гушовата. Від 197 року при церкві діє мішаний дитячий хор. Спочатку ним керувала Наталія Сорока, далі- Світлана Романишин.
Велику роль у духовному відродженні масиву відіграв о.Софрон (народжений Семен) Яциків. Народився 8 березня 1944 року в селі Мости Городоцького району в глибоко побожнвй родині. Його батько Андрій був активним учасником церковного і просвітянського хорів, великим патріотом.
Семен Яциків у рідному селі закінчив початкову школу . Середню освіту здобув у селі Монастирець та в СШ № 28 м.Львова. У 1969 році отримав блечення (одягнення)- першого монашого чину. З того часу розділив долю нелегальної Української Греко-Католицької Церкви. З рук єпископа Софрона Дмитерка в Гошівському монастирі висвячений на диякона. Висвячення на священника відбулось в м.Івано-Франківську (1991року) у храмі Царя Христа оо.Василіан теж із рук владики Софрона Дмитерка. У 1990 р. прибув на душпастирську службу до Дрогобича, де став помітною особистістю, залучився не тільки до духовного, а й до культурно-мистецького життя.
Це він, священник церкви Св.Апостолів Петра і Павла, церкви Вознесіння, монах ЧСВВ, перший з духовенства України 24 серпня 1993 р.під час пікетування Верховної Ради з вимогою непідписання Україною "економічного" союзу з Росією, проведення дострокових виборів до парламенту, відставки збанкрутілого уряду покропив свяченою водою приміщення парламенту з боку головного входу.
