Нафтовий бум, що розпочався на Дрогобиччині в другій половині XIХ ст., спричинив у нашому місті ріст нафтопереробної промисловості. Магнати, яким належали нафтові шиби в Бориславі, проживали, як правило, в Дрогобичі, де й споруджували своі будинки. По них можна було визначити статки власників. Прогулюючись містом, зокрема вулицями Т. Шевченка (колишня вул. А. Міцкевича), Івана Франка, Стрийською та іншими, бачимо багато гарних, зі смаком зведених будівель, які є справжньою окрасою міста. Оскільки Дрогобич завдячує своїм народженням покладам солі, то не дивно, що деякі будівлі прикрашали його гербом. Найгарнішим можна вважати рельсфний герб міста, розташований вгорі на фасаді школи N 3, з північної сторони, по вул. Завалля.

Пишний необароковий картуш з дев'ятьма діжками солі увінчаний короною, нижня частина якого прикра- шена масивними стилізованими гілками аканту, Це ліпнина початку XX ст. розміром приблизно 2 х 4 м. До 1939 р. теперішня школа N 3 була фаховою чоловічою школою. Ще один рельєфний герб міста бачимо вгорі на фасаді, з північної сторони, одного з корпусів колишньої середньої школи N 10 по вул. Стрийській. Спочатку це була народна школа для бідних. Збудована у 1903 р., вона носила назву св. Єлизавети, пізніше поляками перейменована у школу iм. Коллонтая. Сьогодні це корпус факультету фізичного виховання Дрогобицького державного педагогічного університету ім. I. Франка. На гербовому щиті-дев 'ять топок солі. Це ліпнина і поліхромія початку ХX ст. Очевидно, свого часу він був увінчаний короною, яка на сьогодні не збереглась. Угopі бачимо нерівномірне закінчення і це дає підстави ввакати, що корона з часом могла бути кимось збита або просто відпала. 

Сучасний рельефний герб Дрогобича можна побачити над головним входом у ратушу на пл. Ринок. На синьому тлі бачимо дев'ять білих топок солі в оздобленому щиті, увінчаному замість корони тризубом. На початку XVI ст. ратуша мала вигляд мурованої вежі з годинником. У XVII ст. і зробили триповерховою. Згодом, на початку розширили XIX ст., розібрали і в 1824 р. збудували нову у вигляді вежі з двоповерховою прибудовою. Перед Першою світовою війною прибудову знесли, а в 1920-ті рр. спорудили триповерхову будівлю, значно підвищивши вежу. Такою бачимо її сьгодні. На південному боці фасаду костелу ап. Варфоломея та Діви Марії над готичним порталом розміщений неоготичний рельеф-три хрести та герби Дрогобича і Речі Посполитої угорі. Він був створений у 1422 р. завдяки фундації Яна Менжика, секретаря польського короля Владислава Ягайла i першого дрогобицького старости, який перед Грюнвальдською битвою. отримав з рук послів хрестоносців два мечі і переклав iхні слова та відповідь короля. Портал-це пам'ятка про ту Подію. Вважається, що він зазнав змін у 1791 р., під час яких мечі стилізовано на хрести, додано третій хрест, а герб Менжика замінено міським гербом.

Новіші дослідження датують портал початком XVI ст., а саме часом відбудови костелу під час знищення його татарами у 1498 році. На честь нершого дрогобицького війта Яна Менжика була названа вулиця - Війтівська Гора, де він, очевидно, жив. Поруч з костелом, на тильній стороні вхідної брами із західного боку, в овальній ніші над входом теж розміщений герб нашого міста. На голубому тлі розташований гарно оздоблений щит, увінчаний короною, де розмістилися дев'ять діжок солі на коричневому тлі. Виконаний у техніці ліпнини і поліхромії в кінці XIX ст. 

Ще один герб Дрогобича бачимо на фасадах з трьох сторін, крім західної, будинку N 41 по вул. 22 Січня (колишня вулиця 17 Вересня) 10. Сьогодні тут розмістилася Дрого- бицька районна державна адміністрація з управлінням праці та соціального захисту населення, відділом освіти та фінансовим управлінням. Будинок постав на початку XX ст., однак був спотворений у 1960-ті рр., оскільки герби міста перебувають у дисгармонії з будівлею. Вони виконані у техніці ліпнини і поліхромії, в оздобленому щиті на голубому тлі дев'яь діжок солі. Старожили розповідали, що на вищезгаданому місці дійсно був зображений герб Дрогобича (і під час німецької окупації (1941-1944)), проте наочні докази були відсутні. Як досліднику історії міста, де народився, дуже хотілося встановити істину. І мені це вдалося. Переглядаючи поштові листівки з видами Дрогобича (1900-1939 рр.), я відібрав чотири із зображеннями гімназії, і був приемно вражений. На yсіх чотирьох на вищезгаданому місці можна побачити герб Дрогобича! Найкраще його видно під збільшувальним склом на поштівці 1916 року. Напис польською і німецькою мовами засвідчує, що тоді приміщення ГIмназії служило польовим госпіталем: "Австрійський польовий госпіталь у приміщенні гімназійному в Дрогобичі". Отже, знайдено ще один герб Дрогобича, хоча й заліплений. 

На поштовій листівці 1959 р. із зображенням вищезгаданого головного корпусу Дрогобицького державного педуніверситету (тоді педінституту) ім. I.Франка дев'ять топок (діжок) солі у картуші над парадним входом відсутні, як і погруддя у нішах. Це дає підстави вважати, що символ нашого міста був заліплений між 1944 і 1959 роками. Незаперечним є те, що герб Дрогобича, як і погруддя у нішах, повинні бути відновленими, якщо, звісно Ж, ми поважаємо свою історію. Незайвим буде згадати і вітровказ - флюгер, який з 1920-их і до кінця 1960-х рр. увінчував шпиль ратуші на пл. Ринок (на поштових листівках того часу це чітко видно). У цю металеву конструкцію був вмонтований символ Дрогобича - дев'ять діжок солі. Вітровказ зняли, однак, слава Богу, зберегли, залишивши у господарському приміщенні ратуші.  Очевидно, згодом якомусь чиновнику-партократу спало на думку зняти вітровказ та на його місці встановити прапор радянської України. У ті часи багато артефактів, які нагадували про минуле, просто знищувались.

Із символом Дрогобича з майже тисячолітньою історією, звісно ж, ніхто не рахувався, радянська символіка була понад усе. Приємно, що останнім часом зацікавленість мешканців Дрогобича символом свого міста зростає, про що яскраво свідчать вказівники вулиць з номерами будинків, де зліва зображений герб Дрогобича (пл. Ринок, 5, вул. Т. Шевченка, 293, вул. Осмомисла, 4, вул. Січових Стрільців, 11, вул. I.Франка, 283, вул. М.Костецької, 33, вул. Стрийська, 104 та ін.). Цікавим є те, що вказівники виконані у двох варіантах: сучасному - із зображенням дев'яти білих топок солі на голубому тлі обрамленого щита, увінчаного тризубом, і середньовічному - із тим же зображенням, однак щит увінчаний короною.

Джерело: "Герб Дрогобича-окраси Прикарпаття" Володимир Садовий

Hosting Ukraine