На вулиці Лесі Українки, на захід від колись відомого жидівського передмістя Лан, виділяється гарний з червоної цегли будинок історичного факультету педуніверситету. Колись ця вулиця мала назву польського короля Яна Собєського, а за радянської влади- письменника Максима Горького.
Збудований він як жидівський сиротинець. Ініціатором будівництва закладу став відомий багач Ильо Фаєрштейн. Проте за втілення ідеї взявся йог син Якуб. Кам'яниця вибудувана проектом і під керівництвом архітектора Францішка Єльонки, інженера Дрогобицького магістрату. Будівництво розпочалося в 1913 р., але його перервала Перша світова війна. Відкриття відбулося в 1928 році. Тоді в сиротинці виховувалося 60 хлопців і дівчат. На спорудженні сиротинця працювали місцеві землекопи, муляри, ковалі, столяри. Гроші, витрачені на будівництво, також випомпувані з дрогобицької землі. Опікувався цим дитячим притулком директор нафтопереробного заводу "Галіція" Меціс. Знаний старий парубок, він ледь не щодня відвідував його, цікавився побутом, навчанням, виділяв чималі кошти.
Після1945 року у колишньому сиротинці розмістили сільськогосподарський технікум. Потім тут відкрили школу-інтернат для дітей з вадами зору.
В 1995 році у цей будинок, на вулиці Лесі Українки,46 переїхав історичний факультет Дрогобицького державного педуніверситету ім.Івана Франка. Відновлення підготовки істориків у Дрогобичі відбулося з проголошенням Незалежності України.
Джерело: Дрогобиччина: свідки епох. Р.Пастух, П.Сов'як, І.Шимко.