Підбузька в’язниця стала широко відомою у зв’язку з подіями, які мали місце в середині ХХ ст., зокрема, після того як у вересні 1939 року західно-українські землі були окуповані російсько-більшовицькими військами.

В результаті нового територіально-адміністративного поділу було утворено Підбузький район Дрогобицької області, до складу якого входили села Підбуж,  Бистриця,  Винники,  Довге,  Жданівка,  Залокоть, Майдан, Мокряни, Нагуєвичі, Новий Кропивник,  Опака,  Підмонастирок, Рибник, Смільна, Старий Кропивник, Сторона, Уріж. Активну діяльність в цей час розпочали карально-репресивні органи більшовицького режиму. Головним їх завданням було збір інформації про активних учасників національно-патріотичного та культурного розвитку краю. Тому, з початком німецько-радянської війни, всі вони стали жертвами окупаційного режиму. Зокрема, в перший день війни місцеве НКВД заарештувало понад 60 осіб. Наступного дня ще кільканадцять осіб.
 
Підбузький райком КП(б)У з усіма структурними підрозділами був створений у січні 1940 року. Через тортури цієї структури, зокрема, Підбузького РВ УНКВС та РВ УНКДБ, пройшли сотні мешканців навколишніх населених пунктів тодішнього Підбузького району Дрогобицької області.
 
На сьогодні встановлені імена 162 загиблих в 1940-1954 роках в Підбузькій в’язниці – вихідців із смт.Підбуж – 27 осіб, с.Сторона – 31, с.Новий Кропивник – 18, с.Опака – 39, с.Смільна – 3, с.Залокоть – 20, с.Бистриця Гірська – 16, с.Попелі – 1, с.Нагуєвичі – 7 осіб.
 
Про жертв терору зустрічаються згадки на сторінкам тодішньої преси, наприклад, львівська газета “Українські щоденні вісті” інформувала, що в перші дні війни в Підбужі розстріляно більше 70 осіб. Дрогобицька газета “Вільне слово” подає велику статті про вбивство 26 червня 1941 року, 15 осіб біля села Нагуєвичі в урочищі “Остислв”, яких перевозили з підбузької тюрми до Дрогобича, пишуть в Дрогобицькій РДА.
 
Сьогодні тут розташований господарський корпус Підбузького геріатричного пансіонату.
 
 
Hosting Ukraine