Солеварний завод «Саліна» був одним із найдавніших і найважливіших промислових підприємств Стебника, що працював на базі місцевих соляних покладів.

Його назва походить від латинського salina — «сіль».

Завод виник у XIX столітті в добу Австро-Угорської імперії, коли регіон активно розвивався як промисловий центр Галичини.

Основою його роботи була соляна ропа — насичена мінералами вода, яку піднімали з підземних шахт. Цю ропу виварювали у великих металевих чанах, отримуючи кухонну сіль у кристалічному вигляді.

Далі її сушили, сортували та фасували для продажу.

«Саліна» мала велике значення для економіки міста та навколишніх сіл.

Вона давала роботу сотням людей, забезпечувала сіллю місцеве населення та постачала продукцію до інших регіонів Галичини.

Сіль у той час була стратегічним продуктом — її використовували у господарстві, харчовій промисловості, медицині та для зберігання продуктів.

Будівлі заводу мали характерний індустріальний вигляд із трубами та цехами, які стали невід’ємною частиною міського ландшафту.

Однак у XX столітті завод поступово занепав. Поява великих солевидобувних центрів у Калуші, Дрогобичі, Солотвині зробила стебницьку «Саліну» менш конкурентоспроможною.

У радянські часи виробництво ще продовжувалося, але згодом його зупинили.

Сьогодні про завод нагадують лише окремі збережені споруди, що перебувають у занедбаному стані.

Для місцевих мешканців «Саліна» залишається частиною історичної пам’яті та символом промислового минулого Стебника.