Любов Буняк 

Народжена у с. Летня 1980 р. У 1995 р. закінчила з відзнакою Летнянську основну школу й стала студенткою Дрогобицького музичного училища ім. В. Барвінського, яке також закінчила з відзнакою. Під час навчання любила заходити до церкви Петра й Павла, відвідувала багато реколекцій покійного отця Василя Поточняка.
 
Після закінчення училища вона почала відвідувати всі монаші осередки, які є у Львові. Пізніше Люба вступила в Івано-Франківський Богословський університет на катехитичне відділення.
 
Дівчина відчула поклик Iсуса й сказала про це матері, але та не дозволила: мріяла про внуків. Ідучи з хати, дочка залишила їй записку на столі, у якій йшлося про те, що, навчаючись, буде жити в монастиріi. Довго про себе не давала знати, мати шукала її по різних монастирях. Знайшла у Львові, Люба вибрала собі Василіянський чин. Після тримісячного перебування там, її перенаправляють у Брюховичі.
 
15 лютого 2000 р. Люба прийняла постриг у монахині на два роки-молитва, чистота і послух. Далі вона знову приймає клятву на три роки. За ці п'ять років дівчина ще мала можливість залишити стіни монастиря, але вона не змінила свого рішення. Пізніше вступила у Львівську консерваторію, а потім по закінченню перевелась у Хуст. Після двох років перебування в Хусті її переводять на хутір Береги біля Львова.
 
14 cічня 2008 року, на свято Василія Великого (Старий Новий рік), сестра Любов прийняла вічні обітий отримала нове ім'я - Любомира. Була в монастирі с. Войнилів Калуського району. У 2020 р. переведена до м. Полтави.
 
 
Михайло Волошин
 
 Народжений у с. Летня 1948 р. Мама працювала в колгоспі. Батько дуже рано відійшов у Вічність. 1955-1963 рр. чання в Летнянській восьмирічній школі. 1967- 1969 p. - служба в армії. Після демобілізації працював будівельником.
 
З 2001 р. до 2003 р. служив паламарем у церкві Св. вмч. Євстахія, а потім ще три роки одночасно в обох церквах села. 3 2007 р. знову тільки у церкві Св. вмч. Евстахія на Горбку. Починав паламарем ще за служіння отця О. Дем'яновського, потім ще 6 років працював із отцем I. Головацьким та 1 рік - з отцем В. Горіним.
 
Був надзвичайно добрим, працьовитим, мав повагу від парафіян. Любив, щоб було чисто й охайно в церкві й біля церкви. Дбав, щоб завжди в храмі були живі квіти. Висаджував багато квітів не лише в себе на подвір'ї, а й біля церкви.
 
У 2016 р., відчувши покликання до служіння Богові, пішов у Свято-Успенську Унівську Лавру Студійського уставу. Був там вісім місяців, а потім 6 місяців був у Монастирі преподобного Антонія Києво-Печерського Студійського Уставу в місті Обухові біля Києва. З Обухова його направили у Свято-Онуфріївський монастир у Лаврові, що на Старосамбірщині.
 
3 10 жовтня 2018 р. перебував у Крехівському монастирі Святого Миколая Отців Василіян. Тут 20 липня 2019 р. прийняв облечини й отримав ім'я брат Iлля.
 
 
Гриньків Олег Петрович
 
Народився 12 червня 2002 року в селі Летня на Дрогобиччині, випускник Летнянського 33СО I-III ст., не побоявся, відгукнувся на Божий поклик, сказав Богові-так.
 
У 2019 р. став студентом богословського факультету Дрогобицької духовної семінарії. Мабуть, не просто було Олегові наважитись на такий важливий крок, адже сучасне суспільство пропагує діаметрально протилежні від християнських цінності, а секулярний спосіб мислення схиляє молодь до життя без Бога.
 
Летняни дякують Всевишньому, що будуть мати в майбутньому ще одного священника, який буде молитися за них, за процвітання села та за долю України. 
 
 
Джерело: Надія Козар "Летня, Благословенна Богом"
 
Hosting Ukraine