Наприкінці XVIII ст. на першому пагорбі від центру міста знаходилася земельна посілість дрогобицького передміщанина на прізвище Потала. Коли магістрат, виконуючи розпорядження австрійського цісаря  Йосифа ІІ від 1783 р. про ліквідацію в містах цвинтарів біля храмів і його повторне категоричне нагадування,  мусив шукати віддалене від межі міста сухе підвищене місце для нового міського цвинтаря, яке було б недоступне для затоплення водами з потічка Побуку, що тече через місто, чиновники зупинили свій вибір  саме на цій  ділянці. Купивши її в Потали, влада  заснувала цвинтар.

Можна було уявити первісний вигляд  Трускавецького цвинтаря: порожня ділянка площею приблизно чотири гектари, за кількасот метрів від Ринкової площі, обнесена плотом чи парканом, аби всередину не заходила худоба, і з дерев'яними воротами на вулиці. Подібним чином у старі  часи обгороджували  міські цвинтарі. Лише наприкінці ХІХ ст. дерев'яний паркан поступився кам'яному муру навколо цього цвинтаря. Замість дерев'яних воріт встановили масивну залізну браму. А вгорі, на надбрамній арці, увінчаній кам'яною скульптурою ангела з хрестом, викарбували біблійний напис латиною: "Corruptibile oportet hoc inducere incorruptionem"- "Мусить  бо це тлінне  одягнутися в нетління".(1 Кор.,15:53).

Про дату заснування некрополя говорить лише один напівстертий  часом напис  німецькою мовою  на п'ятому праворуч квадратному надгробку, чи колоні з каменю-пісковику біля головної алеї- 1790 р. На підставі польськомовної книги "З історії Дрогобича" міжвоєнного дрогобицького краєзнавця Мсціслава Мсцівуєвського польський дослідник Єжи Пілєцкі уточнив дату: 3 травня 1790 р.

Для порядку і зручності міська влада розбила земельну ділянку цвинтаря на дві приблизно рівні частини по вісім полів кожна, між якими знаходиться центральна алея. Правобічна частина має алею, паралельну  до центральної. Обидві частини розмежовані  трьома перпендикулярними  до них алеями.  Після "заселення" ділянок по периметру  їх  почали заселяти  і всередині. Зі стилю  поминальних записів на них випливає, що швидше "заселялась" правобічна ділянка  цвинтаря, котра вважалась  престижнішою. Можливо тому, що знаходиться з боку міста.

Можна вважати вірогідним припущення, що першими могилами на новому міському цвинтарі стали ті, до яких у 1790 році і пізніше перенесли прах усопших монахів-кармелітів з території монастиря й костелу біля Ринку. Це відбулося після їх закриття австрійською владою. Через рік туди було перенесено і прах частини похованих біля костелу Святого Бартоломея, після чого були розрівняні оборонні вали навколо костелу. Надалі ж  цвинтар на вул.Трускавецькій "заселяли" парафіяни церков Пресвятої Трійці, Святого Юра, Воздвиження Чесного Хреста, а також костелу  Святого Бартоломея, тобто римо-католики і греко-католики, по-іншому, поляки та українці.

Полічити навіть приблизну кількість поховань на цьому цвинтарі не може, мабуть, ніхто. Але, якщо перемножити площу некрополя на середнє число могил на кожному арі, то в підсумку вийде близько трьох або й більше тьисяч , з яких менше половини належать полякам. При цьому слід мати на увазі, що  в багатьох кам'яних гробівцях і навіть у звичайних могилах нерідко ховали по три-п'ять і навіть шість-сім осіб, адже земля була дорога, і далеко не кожна родина могла купити на цвинтарі окреме місце для поховання членів родини.

До речі, через 200 років аналогічна практика відроджується. Це засвідчують гробівці на новому заміському цвинтарі біля с.Старого Села, заснованому в 1972 році і через три десятиліття повністю  "заселеному". Через це міська влада Дрогобича виділила нову велику ділянку для цвинтаря наприкінці вулиці П.Орлика праворуч, де почали ховати людей від кінця січня 2007 року.

 

 

Джерело: Мій Дрогобич. Дрогоби: цький некрополь. Р.Пастух.

Hosting Ukraine