У середині XVI століття, в зв'язку з інтенсифікацією локації міста на німецькому праві, королівська влада прийняла ряд ухвал для зміцнення міської фортифікації, коштом міської громади (універсал Сигізмунда І      1542 р.). Очевидно, саме в цей час костьольну площу зміцнили валами і ровами, а також дерев'яними та мурованими вежами. В 1551 р. укладено угоду з Яном Грендошем з Перемишля про побудову надбрамної вежі, що розміщувалась між костьолом і наріжжям Ринкової площі.

Люстрації міста середини XVI ст. вежу не згадують.В інвентарному  описі 1568 року Божого згадуються лише дві брами, котрі вели до міста з боку старостинського двору і Стрия.

За книгою міської ради середини XVI століття, споруда була саме вежею з в'їзною брамою, загальна висота- 15 шихт цегли,  з 4 вікнами. Найдокладніший опис вежі міститься в люстрації Дрогобича 1661-1665 рр. Подаємо текст опису: "Виходячи з міста з ринку до костьола, є міст з дубового різаного дерева, міцно збудований, збитий залізними гвіздками. На тому мості з обох боків дубове поруччя... Входячи з мосту, мурована з цегли брама, а рами в воротах як з міста, так і з брами виходячи на цвинтар, з тесаного каменю. Стеля на тій брамі на окованих залізними обручами чопах. Над тією брамою є велика ізба, без печі, стеля на  ній ялинова добра... Над тією ізбою вище, подібно до ізби, сховок  на потребу з вікнами, з тесаного каменю... Сходинки від землі аж до верху тієї брами  добрі, муровані, цілі. У тій брамі 7 залізних гармат у дубових лежаках"...

До XVIII ст. джерела вказують на використання вежі з однією функціональною метою: оборонною. Саме так її зобразив  невідомий художник XVIII ст., на стіні костьолу, нижче напису про заснування  святині  Володиславом ІІ: двоповерхова споруда з зубчастим завершенням стін.

У XVIII ст. вежу почали  використовувати і з сакральною метою, що зафіксовано, наприклад, у візитації костьола 1743 року Божого. Тоді ж, з ініціативи кс.Швірського, добудовано гонтовий дах з хрестом.

У першій третині ХІХ ст. давні оборонні споруди міста ліквідовано. Вежу почали використовувати тільки як дзвіницю. У 1882 р. Едмунд Остоя Солецький надбудував третій ярус в стилі  неоромантизму, що диктувалось бажанням досягнути завершеності споруди, яка в ХІХ ст. вважалася реліктом  давнього замку з часів Володара Осмомисла. У 1914 році Тадеуш Рибковський виконав фрески в приміщенні вежі, адаптовані до поховальних потреб. Як дзвіниця, споруда використовувался до закриття костьолу комуно-російським режимом.

 

Джерело: "Нариси з історії Дрогобича від найдавніших часів" Л.Тимошенко.

Hosting Ukraine