На площі Ринок у Дрогобичі львівський митець Юрій Чернявський встановив артоб’єкт, присвячений солі. Ідея поєднує в собі як герметизацію існуючого символу міста для майбутніх поколінь, так і привернення уваги до крихкості символу, до його можливого зникнення. Місто фактично побудоване на солі, але існує ризик, що виробництво буде працювати все повільніше і повільніше. Назва і форма роботи як застереження, що запаси можуть перестати поповнюватися. Тому дрогобичанам треба дбати про солевиварювальне підприємство, яке є гордістю міста та його потужним магнітом.

Інсталяцію митець присвятив найдавнішому підприємству Європи, яке і донині видобуває сіль – Дрогобицькому солевиварювальному заводу. Саме сіль – символ міста, його багатство та бренд. Ідея інсталяції виникла в межах проєкту "Магічні соляні міста", частиною цього проєкту була організація артрезиденції. П’ять учасників отримали можливість тиждень прожити у Дрогобичі, досліджуючи його культуру й історію міста та напрацювати ідеї щодо встановлення артоб’єкту, пов’язаного із містом та його сіллю. В результаті відбору переміг проєкт "При потребі розбити скло" за авторством Чернявського.

Головний задум інсталяції полягає у створенні символічного запасу солі на центральній площі міста. Фрагмент площі перетворений на підземну музейну вітрину, такі часто існують в місцях, де велися археологічні розкопки, і фрагментарно показують історичні шари місцевості. Артоб’єкт наповнений топками солі, що мають форму наявного сувенірного фасування. А ще саме в такій самій формі сіль зображена на гербі Дрогобича. У міськраді зауважили, що візуально ритми соляних брусків схожі до ритмів покладеної навколо бруківки, завдяки чому робота делікатно, без агресії вписалася в простір головної площі міста. У нічну пору добу артоб’єкт підсвічується.