СТІНОПИС "ДОБРИЙ ПАСТИР" 1670-х рр.

 

Серед збережених до нашого часу стінописів та ікон вперше в українській іконографії виступає зображення Доброго Пастиря в розписі церкви Святого Юра в Дрогобичі. Ймовірно, це найраніше зображення цієї теми в українській іконографії. Сцена "Христос Добрий Пастир" розміщена на південній стіні храму вірних в лівій частині серед 12 фрагментів Акафісту до Ісуса Христа. Розпис виконано в 70-х роках XVII століття місцевим іконописцем Стефаном поповичем Медицьким. В стінописі розміщено 12 сцен з сюжетів Нового Заповіту за мотивами кондаків та ікосів Акафісту до Ісуса Христа, які в особливий спосіб через євангельські події виражають тему спасіння та відкуплення людського роду.Особливістю розміщення є те, що маляр обрав не всі 13 кондаків та 12 ікосів, а вибрав лише окремі, які, напевне, найбільше потребували  вірні того часу. Символічне та глибоке богословське значення розпису свідчить про високу ерудованість іконописця та знання богослов'я.

Особливістю розписів церкви Святого Юрія в Дрогобичі є їх щира безпосередність, оригінальна та лаконічна форма художнього вираження, тобто, основні якості того стихійного реалізму, який представляв мистецькі смаки та уподобання демократичного народного  середовища, в якому повстав цей розпис.

В українському іконописі, зображення "Христос Добрий Пастир" в розписі церкви Святого Юрія є одним з найраніших пам'яток, які дішли до нашого часу, в центрі композиції посеред лісу зображено Христа з ягнятком на плечах. Ісус тримає голову праворуч  і спрямовує свій погляд до обличчя ягняти, немов ведучи з ним діалог,  в руках тримає його ноги. Одягнений Хритос  у коричнево-пурпурний хітон і блакитно-білий гіматій, ноги зображені босі. Низ та рукава хітону обведені білою стрічкою. У верхніх кутках сцени зображено  дві хмари (ліворуч- блакитного і праворуч- темно-червоного забарвлення), модельовані охрою та білилом. Дерева намальовано живописно, характерно для даної місцевості.

Розпис виконано темперою на менздровому клеї по дерев'яні стіні храму. Кожна деталь стінопису має глибоке богословське значення. Христос показує Божу Любов до людини, порівнюючи її з любов'ю пастиря до своїх овець, заради яких віддає життя. Це відображається у містично наповненому образі Христа з ягнятком у Святоюрівському розписі. Відкуплення полягає у любові Христа до людини, яка на хресті заясніла найяскравіше та найвиразніше. Тому якраз навпроти сцени Доброго Пастиря Медицький з протилежного боку зображає сцену Розпяття. Зображення Христа посеред лісу теж має  глибоку символіку. Це натяк на те, що пастир лишив своє стадо й пішов шукати одну вівцю, що відбилася від отари...і заблукала.

Зображення двох хмар  у верхніх кутках композиції символізує дві конфесії, а небо- символ Церкви. Очевидно,люди особливо потребували образу Доброго Пастиря для свого духовного зросту Тому Медицький вдруге зображає цю сцену в цокольному ряді іконостасу, але вже у більш розгорнутій композиції.

"Бажаючи споконвічну виявити таємницю, Ти, як вівця на  смерть ведений був, Ісусе,і, як ягня перед стриженням, був мовчазний, і, як Бог, із мертвих воскрес Ти, і в славі на небеса вознісся Ти, і нас із Собою підняв, що співаємо Тобі: Алилуя!" (Кондак 7)

 

Джерело: "Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Музей "Дрогобиччина".